Історія розслідування справи про заволодіння 1,2 млрд грн рефінансування Національного банку України «ВіЕйБі банком» українського олігарха Олега Бахматюка нагадує драму у декількох діях. Спочатку у НАБУ забрали цю справу напередодні погодження підозр та передали до поліції, де її успішно «поховали». Потім розслідуванню дали друге дихання – справу повернули детективам, а ті вручили підозри. Аж раптом провадження спіткала доля повторного закриття-відкриття і… затишшя. Що ж тепер із розслідуванням?
Закрити, а потім відкрити
Однією з причин затягування справи став той факт, що влітку Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яким зобов’язав генеральну прокурорку Ірину Венедіктову закрити справу Бахматюка. І попри заяви НАБУ і САП про незаконність такого рішення, в Офісі генерального прокурора виконали це зобов’язання – справу успішно закрили. Утім Спеціалізована антикорупційна прокуратура не здалася і оскаржила рішення в апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, незважаючи не вказівку Печерського суду на неможливість цього.
Саму історію заслухали на засіданні парламентського комітету з питань антикорупційної політики. На ньому прокурор САП стверджував, що Печерський суд вийшов за межі своїх повноважень. І ухвалив рішення з порушенням підсудності, оскільки всі справи НАБУ і САП слухаються у Вищому антикорупційному суді. До того ж, як сказав прокурор, Печерський суд розглянув скаргу на рішення колишнього першого заступника генпрокурора Віталія Каська про скасування закриття справи, що взагалі не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Справа ВіЕйБі банку: друге диханняПісля того, як колишній очільник Генпрокуратури забрав у детективів справу про заволодіння кредитом напередодні підозр, у НАБУ все-таки довели слідство до логічного продовження.
Апеляційна палата ВАКС розглянула скаргу САП і скасувала рішення Печерського суду. Пізніше Венедіктова поновила розслідування справи Бахматюка. І хоча її вдалося повернути в активну стадію, сам процес оскарження зайняв два місяці, а період закриття провадження залишав справу у підвішеному стані.
Привіт з «вовчого» ОАСКу
Допомогти українському олігарху створити перепони зголосився і Окружний адміністративний суд міста Києва. Ще у квітні столичний адмінсуд задовольнив позов Бахматюка і визнав, що вищезгаданий Касько нібито не мав повноважень як перший заступник генпрокурора скасовувати закриття справи «ВіЕйБі банку». У НАБУ тоді заявили, що ОАСК втрутився у кримінальне розслідування. Також у бюро додали, що відкриють кримінальне провадження та подадуть скаргу на дії судді до Вищої ради правосуддя.
Крім того, НАБУ подало апеляцію на рішення ОАСК. Місяць тому їхню скаргу задовольнив Шостий апеляційний адміністративний суд і повністю скасував рішення. Сам же столичний адмінсуд влітку знову став об’єктом уваги ЗМІ та суспільства. 17 липня керівництву та суддям ОАСК, а також іншим особам НАБУ і САП повідомили про підозру у створенні злочинної організації, метою якої було встановлення контролю над ВРП, Вищою кваліфікаційною комісією суддів та ухвалення замовних рішень. Тоді ж НАБУ оприлюднило частину розмов нібито з кабінету голови ОАСК Павла Вовка, на яких, щоправда, не було справи Бахматюка.
«Що ви мені зробите? Я в Австрії»
У травні апеляційна палата ВАКС заочно заарештувала Бахматюка. Це відкривало можливості для НАБУ і САП щодо оголошення олігарха у міжнародний розшук засобами Інтерполу або ж початку процедури екстрадиції. Саме ж клопотання про екстрадицію Бахматюка Офіс генпрокурора одержав ще в червні, але потім все зупинилося через історію із закриттям-відкриттям справи. Щоправда після відновлення якихось просувань з цього питання не було помітно.
За інформацією «Слово і діло», в ОГП затягували розгляд цих документів на триваліший термін. Зокрема, як стверджували джерела, від САП вимагали довідки про те, чи дотримувалися органи правопорядку процесуального законодавства. Йшлося про заочний арешт, оголошення Бахматюка в розшук тощо. Прокурорам САП довелося готувати довідки з кожної процесуальної дії.
Останній такий документ був направлений в Офіс генпрокурора у жовтні. І ось днями керівник департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Дмитро Літкевич відмовився підписувати клопотання про видачу Бахматюка. Причина – нібито не достатньо для цього підстав. Цікаво, скільки ж підстав має бути достатньо для того, аби до України екстрадували олігарха за розкрадання 1,2 млрд грн? Підозру йому визнав обґрунтованою Вищий антикорупційний суд, який ще й заочно заарештував Бахматюка у межах цього розслідування…
Очевидно, що в ОГП не бажають допомагати зі справою «ВіЕйБі банку». Таким чином, НАБУ і САП позбавили можливості екстрадувати Бахматюка в Україну. Запит щодо нього в Інтерпол досі в українському бюро. За даними джерел у НАБУ та САП, там не дають руху спробі оголосити Бахматюка у розшук засобами Інтерполу.
Тому в органів правопорядку залишається лише одна можливість – процедура заочного засудження олігарха в Україні. Проте, чи не трапиться до того моменту зі справою нова історія, яка цьому зможе завадити? Час покаже.
Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»