Верховна рада провела останній пленарний тиждень цього року. Тепер до кінця січня депутати працюватимуть із виборцями і в комітетах. Завершення року вийшло по-справжньому яскравим: бюджет не «під ялинку», але вже біля ялинок, звинувачення в кнопкодавстві, крики «Ганьба» і нова «широка коаліція». Детальніше – в матеріалі «Слово і діло».
Держбюджет-2021
Одна з головних тем тижня, звичайно, ухвалення держбюджету на 2021 рік. З другим читанням депутати спізнилися рівно на два тижні, адже за законом воно має відбутися не пізніше 1 грудня. Але добре те, що парламент обійшовся без «бюджетної ночі», і Україна розпочне рік із головним фінансовим документом.
Як завжди, ухваленню кошторису передує внесення змін до Бюджетного кодексу. І на момент внесення правок в нього депутати трохи «запрацювалися», проголосувавши за дві взаємовиключні правки, які стосуються місцевих акцизів. Одна передбачала повернення акцизу на пальне до місцевих бюджетів на один рік, інша – на постійній основі (в результаті зберегли саме цей варіант).
В результаті бюджетний комітет змушений був терміново зібратися, щоб розв'язати це питання. Як часто буває в Раді, перерва, оголошена на півтори години, тривала дві з половиною. Після нього депутати внесли зміни до Бюджетного кодексу і взялися за найголовніше – держкошторис-2021.
Особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО: чому дію закону знову продовжуютьЗ 2014 року формальний закон так і не почав діяти, адже окупаційні війська так і не вивели з ОРДЛО, а відтак і не провели місцеві вибори. Однак, цю норму щороку продовжують.
Нагадаємо, що після доопрацювання до другого читання, доходи в бюджеті передбачені в розмірі 1 трлн 92 млрд грн, витрати – 1 трлн 328 млрд грн, дефіцит – 5,5% ВВП. Детальніше про те, що змінилося в держбюджеті, можна прочитати в нашому матеріалі. «У бюджеті на наступний рік передбачено: зростання витрат на охорону здоров'я, на закупівлю вакцин від COVID-19, на підвищення мінімальної заробітної плати, на індексацію пенсій і доплат пенсіонерам у віці 75 плюс, підвищення заробітних плат лікарям на 30% і вчителям на 26% , на розвиток якісної освіти, гідна підтримка галузі культури, спорту і цифровізації, розвиток програми «Доступні кредити 5-7-9» і портфельні гарантії на розвиток регіонів, витрати на потреби національної безпеки і оборони зростуть до рекордного рівня 5,93% ВВП», – розповів в парламенті міністр фінансів Сергій Марченко.
Крім того, 89 млрд грн передбачено на «Велике будівництво», 4,5 млрд – на оновлення залізниць і нові вагони, 2,4 млрд – на розвиток аеропортів.
Бюджет на 2021 рік ухвалили 289 голосами: це «Слуга народу», групи «Довіра» та «За майбутнє», половина фракції «Батьківщина» і половина позафракційних нардепів. Група «За майбутнє», за словами Тараса Батенка, вирішила «підставити плече» країні і уряду, тому що кошторис ухвалюється в дуже непростій ситуації. Схожа позиція у «Довіри» (яка завжди дуже до речі дає голоси, яких бракує) – група «не може кинути країну в бюджетний хаос і залишити людей без фінансових механізмів на наступний рік».
«Батьківщині», щоби підтримати бюджет, потрібні були відповіді на два запитання: чи буде в спецфонді захищена стаття із доплат медикам, і якою буде базова зарплата для учителя-початківця. Відповіді фракцію задовольнили і половина депутатів (всі, хто був присутній) дали голоси.
«Голос», «Європейська солідарність» і «Опозиційна платформа» голосувати за держбюджет відмовилися. У «Голосі» були обурені тим, що на Офіс президента витрати збільшили, а на ключові галузі не передбачили достатньо коштів. Схожі аргументи були у ЄС. ОПЗЖ не влаштував розмір дефіциту бюджету, питання обслуговування боргу і запозичень.
Нові призначення в Кабмін
Ще більш суперечливим питанням, ніж держбюджет, стали кадрові призначення в уряд. У середу депутати звільнили Сергія Бессараба з посади міністра у справах ветеранів (він сам подав цю заяву). Як розповіла нардеп Євгенія Кравчук, у нього проблеми зі здоров'ям: «Він на лікарняному зараз. Він хворий, тому він не міг прийти в зал і відзвітувати. Я спілкувалася з профільним комітетом, і вони нормально про нього відгукувалися. Але, очевидно, за станом здоров'я він не може повноцінно виконувати свої обов'язки».
Замість нього на цю посаду призначили Юлію Лапутіну. «За» проголосували 248 народних депутатів.
У четвер Романа Лещенка призначили на посаду міністра аграрної політики і продовольства (міністерство планують відновити на початку 2021 року). До цього призначення було найменше питань порівняно з ще двома кандидатурами, які розглядати в той день. Під час виступів депутати неодноразово підкреслювали, що було помилкою ліквідувати це відомство і дали 242 голоси за Лещенка («слуги народу», «Довіра» та «За майбутнє», частина ОПЗЖ і позафракційних).
Не так пощастило Юрію Вітренку: голосів для його призначення віцепрем'єром – міністром енергетики забракло. Але в монобільшості не опускають руки. За словами Давида Арахамії, парламент спробує знову провести це голосування у січні. Тим часом сам Вітренко побажала Верховній раді «знайти кращого кандидата, який з може зробити нашу країну сильнішою».
Виплата премії Вітренку: чи залишилися гроші в бюджеті та хто виграв у цій ситуаціїВітренко сказав, що грошей не отримував, а погодився на виплати за ОВДП. Чи розплатився Нафтогаз із колишнім керівником?
Скандальним стало затвердження Сергія Шкарлета на посаді міністра освіти. Нагадаємо, що комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти підтвердив плагіат в декількох наукових роботах Шкарлета. Сам чиновник це заперечує. Влітку прем'єр Денис Шмигаль вже вносив до Ради його кандидатуру на пост очільника МОН. Однак комітет розкритикував пропозицію, голосів за призначення не було, і Шкарлет став працювати з приставкою «виконувач обов'язків».
І ось була зроблена спроба №2. І, хоча комітет знову не підтримав призначення Шкарлета, в залі голоси несподівано знайшлися – рівно 226 мінімально необхідних. Цього разу свої сили об'єднали «слуги народу», дві парламентські групи та ОПЗЖ. На позитивне голосування бурхливо відреагували в залі – опозиція почала скандувати «Ганьба» і «Геть із зали». Але радості Шкарлета це не завадило, він в цей час робив селфі з Миколою Тищенком та іншими депутатами, розігнати компанію вийшло тільки у Разумкова.
Незважаючи на те, що Шкарлет вже склав присягу міністра, опозиція здаватися не має наміру. У «Голосі» заявили, що під час голосування було кілька фактів кнопкодавства. «До суду ми стовідсотково будемо подавати. У нас є факти, відео, вилучені з телеканалу «Рада», де зафіксовано, як голосують депутати, яких немає в залі засідань», – заявив Ярослав Железняк. Сьогодні вранці відбулася нарада з цього приводу, за підсумками якої Разумков доручив регламентному комітету розібратися.
Щоб іншим не кортіло, до 15 січня повинні напрацювати зміни до законодавства, щоб посилити відповідальність за неперсональне голосування. Крім того, в залі встановлять додаткові камери, щоб ловити порушників.
Продовження закону щодо Донбасу
Уже традицією стало наприкінці року продовжувати дію закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Рішення підтримали 304 депутати – всі політичні сили, крім «Батьківщини» і «Голосу».
Нагадаємо, закон передбачає амністію для осіб-учасників подій на території Донбасу, особливий порядок призначення суддів і прокуратури, економічну підтримка регіону і набуває чинності після місцевих виборів.
Однак особливий порядок місцевого самоврядування не був введений через те, що Росія не вивела війська з окупованих територій. Тому закон для формальності пролонгують щороку, щоб продовжувати роботу в «мінському» форматі.
Які ще законопроєкти ухвалили депутати
Нардепи подбали про себе на час жорсткого карантину в січні і перенесли пленарні тижні: тепер замість 11-15 січня і 18-22 січня в форматі засідань Рада буде працювати тільки 25-29 числа.
Рада внесла зміни в закон «Про запобігання корупції» і відновила повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції. Він передбачає порядок реагування НАЗК на виявлення порушень закону, ознак корупційних і пов'язаних з корупцією правопорушень, а також встановлює деякі особливості такого реагування в разі скоєння відповідних дій суддями або суддями КСУ. Крім того, передбачений відкритий цілодобовий доступ до реєстру декларацій.
Після повторного першого читання депутати схвалили закон про «інвестиційних нянь», про цю ініціативу так багато говорив Володимир Зеленський. Закон передбачає підтримку українських та іноземних інвесторів, сума вкладень яких перевищує 30 млн євро і які створюють понад 150 робочих місць із середньою зарплатою на 15% більше, ніж в регіоні. Ці інвестори отримають спеціального менеджера (ту саму «няню»), який супроводжуватиме їх від початку проєкту до його завершення.
Крім держбюджету, Рада схвалила свій кошторис на 2021 рік. Згідно з документом, один парламентарій обійдеться в 344,3 тис. грн, утримання парламентського апарату коштуватиме бюджету 2 млрд 535,7 млн грн. На нашій інфографіці можна подивитися, як було в 2018-2020 роках.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»