Апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду Києва, яким визнали протиправними дії детектива Національного антикорупційного бюро із складання довідок про збитки у справі формули «Роттердам плюс».
Про це повідомляє пресслужба НАБУ.
«Детективи НАБУ діяли законно та у межах повноважень під час розрахунку і встановлення розміру збитків, завданих через запровадження формули «Роттердам+» споживачам електроенергії. Це підтвердив Шостий апеляційний адміністративний суд Києва. 12 січня він скасував рішення ОАСК щодо визнання протиправними дії детектива НАБУ із встановлення збитків у 18 млрд грн через формулу «Роттердам+», – інформують у відомстві.
Як відомо, до ОАСК надійшов позов підозрюваного у справі «Роттердам плюс», топменеджера групи компаній Ріната Ахметова ДТЕК Бориса Лісового. У цьому позові він просив суд визнати протиправними дії детектива про складання довідок щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії та щодо можливих переплат після впровадження формули «Роттердам плюс».
Ще до підозр суддям ОАСК влітку 2020 року столичний адмінсуд навіть не відкрив провадження за цим позовом. Проте Шостий апеляційний адмінсуд це рішення скасував і повернув позов на розгляд ОАСКу. З другої спроби суд позов задовольнив і визнав протиправними дії детектива із складання довідок. Суддя ОАСКу вважає, що детектив склав ці довідки, хоча це не входить до кола його повноважень, згідно статті 71 КПК України. Водночас, у цій статті не вказаний чіткий перелік того, що може робити спеціаліст. Зокрема, там зазначено, що спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.
Нагадаємо, 27 серпня прокурор Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. Водночас, нещодавно НАБУ отримало нову експертизу за делу «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. До того ж, генпрокурор Ірина Венедіктова відмовилася змінювати прокурора у справі на прохання детективів НАБУ.
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»