Спеціалізована антикорупційна прокуратура поновила кримінальне провадження про можливі 39 млрд грн збитків, завданих впровадженням формули «Роттердам плюс».
Про це повідомляють співрозмовники в органах правопорядку, йдеться в авторській колонці журналіста «Слово і діло».
«Справу поновили, слідство в ній зупинене», – сказало одне з джерел.
За словами співрозмовників, виконувач обов'язків керівника САП Максим Грищук вирішив поновити розслідування справи «Роттердам плюс». Підозри фігурантам повернули, а слідство у справі наразі знову зупинене у зв'язку з виконанням міжнародно-правової допомоги, яка стосується частини справи про незаконне використання інсайдерської інформації. Йдеться про придбання інвестиційною компанією ICU облігацій групи компаній ДТЕК на міжнародному фінансовому ринку напередодні запровадження формули «Роттердам плюс».
Як повідомили в органах правопорядку, у справі ініціювали заміну прокурора САП, керуючись статтею 313 Кримінального процесуального кодексу. Старшим групи прокурорів залишився Віталій Пономаренко, який закрив справу. Про його заміну будуть просити генеральну прокурорку Ірину Венедіктову.
Справа «Роттердам+»: від гучних підозр до подвійного закриттяАнтикорупційна прокуратура вдруге закрила гучне кримінальне провадження про можливі багатомільярдні збитки від скандальної формули.
Нагадаємо, 21 січня прокурор САП Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам плюс» у зв'язку з відсутністю складу злочину. До цього він закривав провадження 27 серпня. Тоді ж НАБУ отримало нову експертизу за делу «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. До того ж, генпрокурор Ірина Венедіктова відмовилася змінювати прокурора у справі на прохання детективів НАБУ. Пізніше Вищий антикорупційний суд скасував закриття справи «Роттердам плюс».
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»