Рішення РНБО щодо запровадження санкцій проти «правої руки» Медведчука нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака та телеканалів ZiK, NewsOne та «112-Україна», безумовно, буде оскаржене, причому, найімовірніше в кількох інстанціях. Найслабшим місцем рішення є те, що воно фактично не має юридичного обґрунтування. Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив експерт з конституційного права Олександр Москалюк.
Для початку юрист пояснив, що передбачає закон про санкції та які мають бути підстави для їхнього запровадження.
«Є закон України про санкції, він був ухвалений в 2014 році. Там передбачено, що з метою захисту національних інтересів, безпеки суверенітету і цілісності, протидії терористичній діяльності і так далі можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, причому як стосовно фізичних осіб, так і юросіб. Зазначається, що підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, які створюють реальні чи потенційні загрози національній безпеці, інтересам, суверенітету та цілісності держави», – сказав юрист.
Фінансовий моніторинг: скільки підозрілих операцій виявили в 2020 роціДержфінмоніторинг в 2020 році направив правоохоронцям понад тисячу матеріалів, які пов'язані з сумнівними фінансовими операціями на суму понад 76 млрд грн.
Москалюк наголосив, що в законі, зокрема, зазначається, що застосування санкцій повинно бути здійснено на принципах прозорості, законності, об’єктивності, відповідності та ефективності. Серед видів заходів, зокрема, є й обмеження господарської діяльності. Ці види санкцій мають невичерпний характер.
Далі в законі вказується, що пропозиції щодо запровадження, скасування, внесення змін до санкцій вносяться на розгляд РНБО, Верховною радою, Кабміном, Нацбанком і СБУ.
«Але у вирі подій всі забули, що у 2018 році була постанова Верховної ради України про схвалення персональних санкцій. Саме на підставі цього документа запроваджено такі санкції. Тобто нашому керівництву фактично знадобилося більше двох років, щоб впровадити ці санкції РНБО. Проблема полягає в тому, що в рішенні не вказується мотивація, немає жодного фактажу», – зауважив Москалюк.
За його словами, будь-який юридичний документ складається з трьох частин: в межах описової частини наводяться факти, як стали підставою для ухвалення рішення, в мотивувальній – наводяться мотиви такого рішення, юридичне обґрунтування, резолютивна частина вказує на те, що треба зробити.
«У рішенні РНБО немає обґрунтованості та законності, на якій наполягає закон про санкції і це проблема. Треба було спочатку притягти Козака до відповідальності чи-то за порушення в господарській діяльності, чи за фінансування з боку Росії, чи за те, що гроші йдуть через офшори, і потім на підстав цього вже вказувати, що зафіксовано такі-то факти, які свідчать про те-то», – наголосив юрист.
Щодо політичної складової, на думку Олександра Москалюка, подібні речі треба було робити зразу, коли Зеленський прийшов до влади.
«По-перше, пік популярності, по-друге, ніхто не може сказати, що це пов’язано із політичною кон’юктурою. А зараз, коли його рейтинг падає, це дійсно можна списати на політичну кон’юктуру», – сказав він.
Що стосується заяв представників ОПЗЖ щодо запровадження санкцій, що це порушує законодавство і є диктатурою, юрист пояснив, що в жодній країні світу немає абсолютної свободи слова, без будь-яких обмежень.
«Диктатура диктатурою, але в нашому законодавстві передбачена можливість обмеження, зокрема свободи слова. У статті 34 Конституції прописано: кожному гарантується свобода думки і слова, право на вільне вираження своїх поглядів і переконань, але здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності. Є й інші підстави для обмеження – в інтересах громадського порядку, запобігання заворушенням, злочинам і тощо», – сказав експерт з конституційного права.
Юрист відзначив, що в різних країнах існують певні обмеження свободи слова та навіть демократії, бо якщо демократія буде абсолютною, вона не зможе впоратися з певними викликами і злочинами.
«В Німеччині заборонені неонацистські партії, в Ізраїлі існують обмеження для ЗМІ. Коли кажуть про посягання на свободу слова, то ніде її немає в абсолютному вигляді. Раніше вважалося, що в Штатах є повна свобода слова, але зараз ми бачимо, як там це трансформується в інші аномальні явища», – сказав він.
Щодо можливості оскаржувати запровадження санкцій, на думку юриста, для цього варіантів є достатньо і, на жаль, все виглядає так, що навіть із перспективою в судах.
Раніше «Слово і діло» детально розібралося, на підставі чого запровадили санкції проти каналів Медведчука та як розвивалися події з 2018 року і до сьогодні.
Також ми писали, що на літаки Медведчука і Козака також наклали санкції.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»