Адвокат генерального директора ДТЕК Мережі Івана Гелюха намагався оскаржити рішення про поновлення справи Національного антикорупційного бюро про збитки від формули «Роттердам плюс», де його клієнт є підозрюваним.
Проте Вищий антикорупційний суд не став розглядати цю скаргу, повідомляє «Слово і діло».
Адвокат Гелюха Артем Трекке подав до ВАКС скаргу на рішення виконувача обов'язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максима Грищука, яким той скасував постанову прокурора САП Віталія Пономаренка про закриття справи «Роттердам плюс». На думку адвоката, це рішення в.о. керівника САП є незаконним, ухваленим із грубим перевищенням повноважень та таким, що підлягає скасуванню.
Однак, як встановила слідча суддя ВАКС Оксана Олійник, рішення Грищука про поновлення справи «Роттердам плюс» не належить до переліку, визначеного у частині 1 статті 303 КПК України, а значить не підлягає оскарженню. Тому суддя відмовила адвокату у відкритті провадження.
Нагадаємо, 21 січня прокурор САП Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам плюс» у зв'язку з відсутністю складу злочину. До цього він закривав провадження 27 серпня. Тоді ж НАБУ отримало нову експертизу у справі «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. До того ж, генпрокурор Ірина Венедіктова відмовилася змінювати прокурора у справі на прохання детективів НАБУ. Пізніше Вищий антикорупційний суд скасував закриття справи «Роттердам плюс».
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»