Початок нового політичного тижня розпочався із новин про вакцинацію – в Києві стартував форум, ініційований владою та президентом України, головною темою якого є подолання наслідків пандемії коронавірусу.
Уже з середини лютого в Україні має розпочатися перший етап вакцинації проти COVID-19 – насамперед захистити себе зможуть медики та особливо уразливі до вірусу групи населення. Загалом же планується 5 етапів вакцинації, які триватимуть щонайменше пів року, і мають охопити дві третини населення нашої держави. Окрім вакцинації від держави, яка буде безкоштовною, вакцина буде доступною в аптеках на комерційній основі.
Щоправда, українці не надто довіряють ані самій вакцині, ані планам влади. Нині один із головних викликів для уряду та Офісу президента – провести масштабну роз’яснювальну роботу стосовно ризиків відсутності імунітету до хвороби та можливостей вакцинації. Чому ж попри ризики та наявну небезпеку пандемії українці досі упереджено ставляться до самого процесу вакцинування?
Вимушений страх
Останні дані різних соціологічних досліджень фіксують високий рівень недовіри українців до процесу вакцинації загалом і до щеплення від коронавірусу зокрема. Так, за результатами дослідження «Українці і COVID-19. Осінь», проведеного компанією Research & Branding Group у вересні 2020 року, 50% опитаних респондентів не погодилися би на безкоштовну вакцинацію від коронавірусу, тоді як 35% ‒ погодилися б, а ще 15% ‒ не визначились.
COVID-вакцинація в Україні: що наразі відомоВакцинація від COVID-19 має розпочатися в Україні в лютому. Мають використовуватися вакцини Pfizer і AstraZeneca, детальний план на 2021 рік уже затверджений.
За даними іншого дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», у листопаді 2020-го близько 40% українців не хочуть брати участь у вакцинуванні від COVID-19 навіть за умови, що щеплення будуть безкоштовними. А якщо за вакцину ще й доведеться платити – то кількість охочих отримати імунітет від небезпечної хвороби зменшується аж до 57%. Отже, згідно із соціологічними опитуваннями, щонайменше половина українців навідріз не сприймають ідею вакцинування – і це при тому, що могли спостерігати за згубними наслідками пандемії коронавірусу протягом всього 2020-го року.
Українці й раніше не надто довіряли вакцинації. Одна з основних причин – недоброчесна конкуренція фармвиробників, які умисно створювали інформаційні кампанії проти один одного, що зрештою призвело до загальної недовіри до процесу щеплень у суспільстві. До того ж, нинішня вакцина від коронавірусу розроблена в рекордні терміни й до того ж в своїй основі має генетичну прив’язку до самого вірусу, на яку кожен організм може реагувати по-своєму. А значить, вважають лікарі, є певний ризик ускладнень. Тож громадяни вважають за доцільне зайняти більш вичікувальну позицію – та чи є вона безпечнішою за пандемію та наслідки від самої хвороби?
Вакцинуватися чи ні?
Поки що і в уряді, і в парламенті, і в Офісі президента наголошують на тому, що вакцинація відбуватиметься суто у добровільних межах й ніхто українців не змушуватиме робити щеплення від коронавірусу. Натомість влада на чолі із президентом намагається ініціювати масштабну роз’яснювальну кампанію стосовно корисних наслідків масової вакцинації для всього населення.
Зеленський назвав категорії українців, які не мають права відмовитися від вакцинаціїНазвано категорії українців, які не матимуть права на відмову від вакцини. Хоча є умова, за якої вони все-таки зможуть відмовитися, розповів президент України Володимир Зеленський
Так, президент Володимир Зеленський повідомив про свій намір вакцинуватися одним із перших – зокрема і для того, аби у такий спосіб продемонструвати українцям потребу щеплення. «Готовий, якщо треба, продемонструвати, що я цього не боюся. Точно буду вакцинуватися з нашими військовими як верховний головнокомандувач. Я повинен це робити».
Утім, нещодавно глава держави висловив позицію про те, що для певних груп населення – вакцинація таки має бути обов’язковою. Зокрема, йдеться про лікарів, військових, вчителів та чиновників. «Я вважаю, що люди, які працюють на державу, отримують від держави кошти і мають постійні контакти – вони не мають права відмовитися від вакцинації. Крім тих, у яких алергія і яким просто неможливо зробити щеплення», ‒ наголосив Володимир Зеленський.
Схоже, в даному питанні також виникає неоднозначна ситуація: з одного боку, громадянам гарантуються їхні права на особисту свободу та недоторканність, зокрема і на заборону медичних дослідів, з іншого боку – прямої конституційної заборони на обов'язкову вакцинацію також не існує, адже йдеться про необхідність держави забезпечувати всі заходи для захисту життя і здоров'я людини. Розв’язати дилему, на думку експертів, українців змусять суто економічні стимули та бажання чи потреба подорожувати.
Економічні стимули вакцинації
Саме Євросоюз є найбільшим донором ініціативи COVAX, відповідно до якої Україна вже у лютому місяці отримає першу партію вакцин для щеплень так званої «першої хвилі» ‒ 117 тисяч доз вакцини компанії Pfizer. У другому кварталі 2021 року очікується, що Україна в рамках цієї ініціативи отримає від 2,2 млн до 3,7 млн доз вакцин компанії AstraZeneca.
Президент Єврокомісії попросила країни ЄС поділитися вакцинами з УкраїноюПрезидент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн попросила країни-члени ЄС пожертвувати частину їхніх вакцин від коронавірусу Україні.
Проте поділившись із Україною частиною своїх вакцин, той самий ЄС може забажати у відповідь впровадити додаткові обов’язки для громадян неєвропейських держав. Йдеться про так званий «паспорт вакцинації», дискусія про який триває як в самому ЄС, так і в інших державах.
З одного боку, такі обмеження є дискримінаційними. Адже деякі люди не зможуть зробити щеплення через протипоказання, а доки вакцинація не стала поширеною у максимальній кількості країн та є недосяжною розкішшю для великої кількості населення світу – запровадження таких паспортів буде вважатися нічим іншим, як порушенням фундаментальних прав людини.
Однак є й інший бік – «паспорти вакцинації» можуть переконати значну кількість громадян зробити собі щеплення. Йдеться передусім про відсоток тих, хто навідріз відмовляється вакцинуватися навіть за наявності безкоштовних доз вакцини. В такому разі, можна розглядати запровадження такого механізму як позитивну практику, адже більша кількість щеплень сприятиме кращій епідеміологічній ситуації усередині нашої держави.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»