Верховна рада 4 березня провалила голосування за трьома законопроєктами щодо оподаткування доходів від діяльності казино, лотерей та азартних ігор, а також про призначення керівника органу, який видає ліцензії на проведення такої діяльності. «Слово і діло» розбиралося, чому нардепи не підтримали законодавчі ініціативи, які мали б регулювати гральний бізнес в Україні.
Гральний бізнес в Україні отримав легальний статус нещодавно – у липні минулого року, коли парламент ухвалив відповідний законопроєкт. Нагадаємо, що право грати в азартні ігри мають люди від 21 року. Казино можна будувати тільки в 4-х та 5-зіркових готелях. Лише за ліцензію необхідно сплатити два мільйони доларів для Києва та один мільйон – в інших містах. Зали гральних автоматів можна відкривати у готелях від трьох зірок, або ж у великих заміських комплексах. Також можна грати у покер за ставками.
Понад 10 років до цього азартні ігри в Україні були під забороною, хоча цей бізнес підпільно розквітав та мав кримінальну славу.
Мало було дозволити гральний бізнес, необхідно ухвалити низку законопроєктів, які мають регулювати питання оподаткування доходів від азартних ігор. Зокрема, законопроєкт №2713-д передбачає скасування податку на виграш гравця, який сьогодні становить 18%, і відтермінування податку на валовий гральний дохід до 1 січня 2024 року.
Як гральний бізнес регулюється в країнах світуУ США гральний бізнес дозволений у 48 з 50 штатів, а в Росії – в декількох спеціально відведених зонах.
Не набралося голосів в Раді для ухвалення в першому читанні законопроєкту №4351 щодо усунення колізії і суперечності норм чинного закону щодо формування уповноваженого органу. Чому ж парламент не підтримав жодного із запропонованих рішень, включаючи й альтернативні?
Однією з тез противників голосування стало те, що цими проєктами законів пропонується зменшити оподаткування доходів від грального бізнесу.
Адже коли його легалізували, то представники провладної фракції заявляли, що Україна отримає у 2021 році 7,5 млрд грн доходів від грального бізнесу як плату за ліцензії на діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей.
Голова фракції «Голос» Ярослав Железняк вважає, що така поведінка нардепів пояснюється тим, що гральному бізнесу вигідна ситуація, коли немає системи моніторингу його роботи.
«Судячи з усього, обіцяні мільярди від азартних ігор теж під питанням – парламент так і не виправив колізії у законі, яку пропустив і президент. Так що досі незрозуміло, хто ж повинен формувати основний орган контролю для ринку», – сказав Железняк.
У «Батьківщині» переконані, що все робиться для того, щоб представники грального бізнесу не сплачували великих податків.
«Станом на сьогодні розглянуто перший пакет законів, покликаний узаконити незаконне призначення Кабміном керівника органу, який видає ліцензії гральному бізнесу. Цей керівник фактично одразу потрапив у поле зору НАБУ, бо був призначений поза конкурсом, ще й у порушення закону. Друга ініціатива лобістів – втричі зменшити оподаткування для грального бізнесу», – заявив заступник голови партії «Батьківщина» Сергій Соболєв.
Тим часом, за словами керівника парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, в Україні гральний бізнес уже сплатив три ліцензії у 70 млн грн.
Загалом за два перших місяці легалізація азартних ігор принесла Україні 200 млн гривень, що значно менше, аніж розраховувала влада.
До дискусії долучились навіть релігійні спільноти України різних конфесій, заявивши, що сприймають законопроєкт № 2713-д «як цинічну спробу лобізму в інтересах власників грального бізнесу в Україні» та вимагали відхилити його.
Тим часом, на думку представників ринку азартних ігор, він запуститься лише за умови привабливих умов для операторів та гравців. Щодо підвищення податків, то це можна зробити з часом.
Таку думку висловив віцепрезидент Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства Михайло Коваль.
«Гральний бізнес – це не тільки гра, а й інфраструктура. Приїдуть грати всі сусіди: турки (в Туреччині діє заборона азартних ігор), поляки (у них теж жорсткі умови оподаткування, грають на міжнародних сайтах). Треба максимально лібералізувати податкове законодавство, на перший час – однозначно», – переконаний він.
Тим часом, податкове питання для грального бізнесу навряд чи тепер розглянуть до кінця місяця. За цей час вже з’явилися висновки фіскальної служби і Мінфіну, які виступають проти зменшення податкової бази.
Міжнародні інвестори зацікавилися можливістю заходу на український ринок, однак від рішучих дій їх утримує вирішення питання оподаткування, адже від цього залежатиме економічна модель ведення бізнесу.
Раніше «Слово і діло» писало, в Україні з'явилася комісія з регулювання азартних ігор.
Також ми розбиралися, як будуть контролювати ігроманів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»