Значне зростання кількості хворих на СOVID-19, яке ми спостерігаємо останніми днями, та повільні темпи вакцинації сприяють тому, що кількість адміністративних одиниць, які потрапляють до «червоних зон», зростає, і, відповідно, в них очікувано запроваджуються жорсткі карантинні обмеження.
Введення загальнонаціонального локдауну – лише питання часу. Водночас у сусідніх країнах Європи «третя хвиля» епідемії вже набрала достатніх обертів й очікувано призвела до чергових локдаунів.
Рівно рік тому в Україні вже оголошували загальнонаціональний локдаун. На початку 2021-го року, з 8 по 24 січня, в країні також оголошували жорсткий карантин – хоча кількість хворих була значно меншою, аніж нині.
Схоже, знову виникає питання ‒ чи впорається і економіка держави, і самі українці із більш суворими карантинними обмеженнями? Що варто було би змінити і вдосконалити, зважаючи на досвід сусідніх країн і свій власний?
Як «закривається» Європа?
Досвід європейських країн переконує нас у тому, що навіть жорсткі обмеження, які запроваджені і продовжують діяти там, допомагають лише на короткий термін знизити відсоток захворюваності і смертності.
Як відомо, більшість країн Європи запровадила суворі карантинні обмеження задовго до різдвяних свят, у деяких країнах, де кількість хворих зростала у геометричній прогресії, таких як Франція та Італія, де великий відсоток населення літнього віку, була запроваджена комендантська година з десятої години вечора до 6 години ранку. Карантинні обмеження, до яких вдавалися уряди європейських країн, дали свої позитивні наслідки. Так у Франції, де крива захворюваності сягала 90 тисяч осіб на добу, суворі обмеження у пересуванні (не далі кілометра від будинку і не довше, ніж на годину ) значно поліпшили статистику до 10 тисяч хворих. Також цьому сприяли обмеження у контактах: приватні зустрічі дозволялись лише для 5 осіб із двох різних помешкань.
Третя хвиля COVID-19 в Україні: чи буде новий локдаунТретя хвиля коронавірусу почалася в Україні. Чи буде новий локдаун, розібралося Слово і діло.
Проте, попри суворі штрафи та європейську дисципліну, зменшити кількість контактів вдалося лише на 40% від запланованих 70-75%. Але, незважаючи на поліпшення ситуації із захворюваністю, напередодні різдвяних свят часткові або локальні карантинні обмеження були замінені на повний локдаун, що передбачав згортання роздрібної торгівлі, закриття перукарень, шкіл, дитячих садків, заборони полишати свій регіон з метою відвідування родичів тощо. Варто зазначити, що влада європейських країн і досі не скасувала обмежувальних заходів повністю. А в Італії знову запровадили суворий локдаун напередодні великодніх свят – поки що до 6 квітня.
У Німеччині, де урядовці лише нещодавно пішли на незначні карантинні послаблення, розмірковують про те, які рішення напередодні нової фази пандемії допоможуть країні «увійти в цю фазу не безтурботно, а з виправданими надіями». Цьому має сприяти урядова ініціатива, за якої кожен громадянин отримає можливість один раз на тиждень безкоштовно здати експрес-тест на коронавірус, а всі витрати на це візьме на себе федеральна влада.
Проте, досі у Німеччині лише 16% офісних працівників перейшли на дистанційний режим роботи, а вимоги влади у цьому питанні обмежуються лише рекомендаціями і закликами, на відміну від Франції чи Бельгії, де роботодавців ще минулого року зобов'язали надавати працівникам можливість працювати з дому під загрозою штрафів за невиконання припису. А поки що міністр праці ФРН Губертус Гайль обіцяє найближчими днями продовжити переговори з роботодавцями та профспілками про те, як зробити роботу вдома можливою для максимальної кількості працівників. Зрозуміло, що запровадження локдаунів не могло не позначитися на стані економіки. Хотілося б знати, наскільки болючими будуть наслідки економічної кризи. Але прогнози майже не працюють, адже не існує жодних історичних прикладів, з якими можна було б порівняти нинішню ситуацію. А сьогоднішні цифри стають застарілими вже наступного дня, допоки не стане зрозуміло, як швидко вдасться побороти вірус.
Деякі показники зараз просто неможливо розрахувати: наприклад, дані щодо інфляції отримують на підставі цін у магазинах, частина яких зараз зачинена. На сьогодні просто не існує жодних даних, які можна було б використати як перемінні в модельних розрахунках щодо розвитку ситуації у майбутньому, і чесні експерти визнають, що їхні прогнози не дуже надійні. Але цифри є важливими, бо люди мають знати реальний стан справ в економіці, а уряди мають розрахувати, скільки мільярдів доведеться витратити на допомогу.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) передбачає падіння світової економіки на 3%, водночас відверто додають, що цей прогноз зрештою може виявитися малоймовірним, а Світова організація торгівлі прогнозує скорочення обсягів світової торгівлі на 13-32%. Вражають показники безробіття і банкрутств, велика кількість підприємств тримається на плаву лише завдяки урядовій підтримці. І хоча фінансова допомога від держави та програма скороченого робочого часу, яка часто дозволяє уникнути звільнень, і допомогли запобігти гіршим наслідкам, однак виплати часом здійснювалися зі значними затримками і не є гарантією збереження підприємств у майбутньому.
Цікаве дослідження провели німецькі експерти, порівнюючи стан економічних втрат у тих країнах, де запроваджувався суворий карантин і де такі обмеження не вводили. Так ось, різниця в економічних втратах, наприклад, в Данії і Швеції складає всього 0,5% на користь Швеції. І, як зазначають експерти, без локдауну економічне падіння приходить трохи пізніше і є не таким глибоким. Але за це доводиться розплачуватися вищою кількістю інфікованих та, відповідно, більшою шкодою для здоров'я людей і економіки, яку при цьому не враховують.
Досвід України: напівзаходи та гнучкий бізнес
Першою країною у світі, яка близька до оголошення про подолання пандемії, є Ізраїль, там фіксують рекордний на даний момент відсоток вакцинації населення, який наближається до 100. В Україні, на жаль, спостерігаємо зростання захворюваності, вакцинація проводиться повільно, а протиепідеміологічні заходи звелися до дотримання маскового режиму і дистанціювання. Заходів щодо виявлення хворих, контактних осіб, їхньої самоізоляції не проводиться.
Більшість українців підтримує новий локдаун у разі погіршення ситуації з COVIDБільше половини українців схвалюють впровадження жорсткого карантину в Україні у тому випадку, якщо рівень захворюваності сильно підскочить. Такі дані соцопитування.
На думку ексзаступника міністра охорони здоров'я України Павла Ковтанюка, українська влада вибрала неправильну стратегію протидії поширенню вірусу. «Україна не контролює поширення коронавірусу. Запроваджені заходи лише призупиняють на якийсь час, як тільки ми їх відпускаємо, захворюваність починає рости. Ми реагуємо не на спалах, а діємо тоді, коли вже всюди палає», ‒ вважає експерт.
Всі сили і засоби спрямовані на боротьбу з наслідками захворювання в лікарнях. Така стратегія, на його думку, не допоможе, бо попри збільшення кількості лікарень, ліжкомісць, кисневих апаратів, бракує лікарів та медперсоналу, а призупинити потік інфікованих у лікарні може лише жорсткий локдаун.
Група з математичного моделювання проблем, пов'язаних з епідемією COVID-19 в нашій державі Інституту проблем математичних машин та систем НАН України вказує на те, що нинішня хвиля більш потужна за попередній осінній сплеск захворювання і передбачається більш стрімке поширення вірусу. Проте поки що, за словами очільника МОЗ, Україна буде рухатися в стратегії адаптивного карантину. Експерти ж говорить про те, що ми вже спізнилися із запровадженням локдауну, а через винятки й вибірковість в обмеженнях на них в Україні ніхто вже не зважає, тому ситуація може стати неконтрольованою.
Українські урядовці намагаються пом’якшити пандемічні удари для вітчизняного бізнесу. Так у грудні 2020 року Президент підписав ініційовані ним закони для підтримки малого бізнесу в період карантину. Передбачається надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8000 тисяч гривень найманим працівникам та фізичним особам-підприємцям, які втратили частину доходу внаслідок карантину. На виплату одноразової допомоги за цим законом було передбачено 8,3 млрд грн, яку отримали 355 тисяч громадян України, але навряд чи така одноразова виплата допомогла врятувати бізнес.
Не дуже тішить українських бізнесменів і запропонована програма дешевих кредитів «5–7–9%», бо відповідати усім умовам кредитування майже неможливо, а виконати вимоги банків у кризовій ситуації і українських реаліях місія нездійсненна.
Тому за результатами року, український бізнес вкотре виніс один важливий і, якоюсь мірою, традиційний урок: розраховувати потрібно лише на самих себе. Передусім, на свою винахідливість, наполегливість і енергію. Спромігся виграти той бізнес, який швидко пристосувався до нових умов життя. До найбільш успішних і прибуткових українських бізнес-проєктів в період пандемії експерти відносять онлайн-торгівлю, служби доставки, кур’єрські служби, фармацевтичні заклади, онлайн-школи, онлайн-курси, спортивні онлайн-заняття, внутрішній туризм. Сьогодні дозволено працювати «на виніс» не лише закладам харчування, а й власникам магазинів одягу, а за попередньою домовленістю можна отримати і послуги перукаря. Український бізнес значною мірою пристосувався до екстремальних умов сучасного життя. Значною мірою цьому сприяло і прийняття закону про дистанційну роботу.
Проте в умовах карантину складною для вирішення залишається проблема громадського транспорту, бо для більшості українців він є єдиним засобом пересування. Особливо гостро ця проблема стосується мешканців сіл, які працюють у містах. І, як завжди у таких випадках, виникає потреба у якийсь спосіб обійти заборону: так з’являються усілякі спецперевезення або спецрейси, бо місцева влада не продумала і не передбачила офіційні рішення. Загалом, інколи складається враження, що наші можновладці не знають умов життя української глибинки, де люди позбавлені елементарних досягнень цивілізації, і для них найпростіша життєва ситуація – купити продуктів, ліків, забезпечити себе теплом, водою, медичною допомогою, скористатися мобільним телефоном – перетворюється на складну проблему.
Ще одним викликом в умовах пандемії стала ситуація в освіті, де вже другий рік поспіль навчання відбувається в авральному режимі. Карантинні обмеження виявили низку проблем, які добре відомі, але вирішуються у класичний спосіб – «порятунок потопельника – справа рук самого потопельника».
Перша проблема – цифрові навички: більшість викладачів не мали досвіду, необхідних для роботи у дистанційному форматі. Наразі ситуація дещо поліпшилася, проте для її виправлення варто було б удосконалити програми підготовки вчителів і викладачів та навчати їх якісно проводити дистанційне навчання.
Друга проблема – методики викладання. Частина вчителів замість дистанційного навчання вирішила перевести все у формат самостійної роботи учнів. Третя проблема – якість навчального процесу, рівень компетенцій і знань здобувачів освіти. Часто вчителі практикують репродуктивні форми роботи, не мають чітких критеріїв оцінювання діяльності учня в умовах дистанційного навчання, перевантажені великою кількістю робіт для перевірки, потерпають від наслідків не завжди чесної поведінки учнів, яким режим дистанційного навчання дає змогу частіше користуватися Інтернетом для виконання завдань «для галочки».
Ну і врешті певна частина учнів взагалі не виходить на зв'язок і ігнорує навчальний процес. Вже сьогодні потрібно детально вивчати наявні проблеми, щоб якомога скоріше їх усунути, бо зараз до дистанційного навчання змушують обставини, а незабаром змішане навчання – поєднання дистанційної і очної форм – цілком може стати нашим майбутнім.
Проте, попри негаразди, яких чимало, економічні прогнози для України досить оптимістичні, хоча епоха «чорних лебедів» не скінчилася і варто бути готовими до будь-яких сюрпризів.
Так, за прогнозом Національного банку, ВВП України у 2021 році зросте на 4,2%. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства прогнозує зростання цього показника на 4,6%. Інвестиційна компанія України Dragon Capital ‒ на 5,3%. Також оптимістично можливості української економіки оцінюють і міжнародні експерти ‒ Світовий банк очікує зростання ВВП України на 3%, а міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує зростання реального ВВП України в 2021 році на 4,1%.
Карантинна комунікація
За останній рік дещо змінилася і стратегія центральної влади щодо комунікації самого процесу запровадження карантинних обмежень.
Вихід з карантину: що допоможе знизити напругу в суспільствіКабінет міністрів повинен пояснювати доцільність запроваджених заходів в умовах карантину та краще координувати свої дії.
По-перше, частково відповідальність за запровадження локдаунів тепер розділяє місцева влада – на цьому чітко наголосив прем’єр-міністр на минулому засіданні уряду, зазначивши на тому, що мери та місцеві органи влади не чекали вказівок з центру й приймали рішення щодо запровадження жорстких карантинних заходів зважаючи на кількість хворих і ліжко-місць у лікарнях.
По-друге, більш злагодженою стала комунікація між різними міністерствами, які нині є на вістрі роз’яснення громадянам подальшої ситуації із запровадженням карантинних заходів. МОЗ, МВС та Міносвіти в авангарді цього процесу, однак досі не вистачає достатньої комунікації щодо більш оперативного донесення інформації на місцях. Ймовірно, цим питанням мав би зайнятися аналог єдиного оперативного штабу протидії пандемії коронавірусу, функції якого поки що виконує МОЗ.
Україна разом із рештою світу входить у другий рік життя в режимі карантинних обмежень та онлайн-роботи. Змінюється комунікація та взаємодія, економіка перебудовується на новий лад. Враховуючи нинішні економічні можливості України – ми матимемо одні з найбільш негативних наслідків в світі для життя та здоров’я громадян внаслідок поширення коронавірусної хвороби на теренах нашої країни. Водночас ми отримали й унікальну можливість у таких кризових обставинах кардинально змінити підходи до подальшого більш успішного розвитку нашої держави.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»