У березні 2014 року після проведення «референдуму» Росія окупувала український Крим. Країни Заходу відреагували на такий акт агресії економічними санкціями, які подовжують щороку. Україна з 2014-го також ввела обмежувальні заходи, зокрема проти тисяч фізичних осіб та сотень компаній. «Слово і діло» пропонує подивитися, які саме санкції вводила Україна за Крим.
Одне з перших обмежень Україна ввела в день, коли Рада Федерації Росії ратифікувала договір про «входження Криму до складу РФ» – це було 21 березня 2014 року. Україна оголосила про закриття всіх аеропортів в Криму і закрила повітряний простір над півостровом.
В результаті в листопаді 2015 року під санкції потрапили всі російські авіакомпанії – за незаконні польоти до Криму. Літакам заборонили літати в повітряному просторі України.
Восени минулого року через незаконні польоти до Криму Україна спочатку наклала арешт на 65 літаків російських авіакомпаній, потім ще на 44. Це сталося в рамках розслідування кримінальної справи за фактами порушення посадовими особами іноземних авіакомпаній правил міжнародних польотів і порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію і виїзду з неї.
У січні 2021 року Кабмін погодив введення санкцій проти ще 13 російських авіакомпаній. Санкції має затвердити Рада нацбезпеки і оборони.
У лютому за незаконні польоти до Криму під санкції потрапили дві авіакомпанії з Молдови та Португалії. Служба безпеки України рекомендувала РНБО блокувати активи цих компаній, заборонити польоти по території України, призупинити виконання фінансових і економічних зобов'язань.
Найболючіше по Росії вдарило те, що Україна, яка забезпечувала 85% потреб Криму в прісній воді, в травні 2014 року цей потік води перекрила. В кінці 2020-го екологи заявили, що запаси питної води на півострові майже вичерпані, перш за все через потреби російських військових баз і промислових об'єктів.
Крім того, під санкції України потрапили фізичні і юридичні особи. Перша хвиля санкцій була в 2015 році: за анексію Криму і участь в «референдумі» ввели обмежувальні заходи проти 388 фізосіб і 105 компаній.
У 2017 році під українські санкції за незаконне проведення виборів в Криму потрапили 468 юросіб та 1 тисяча 228 фізосіб. У 2018 році Україна знову ввела санкції за незаконне проведення виборів: в травні – проти 756 компаній і 1 тисячі 748 фізичних осіб, в червні – проти 786 юридичних осіб та 1 тисячі 759 фізичних.
У 2019 році санкції були введені проти 294 компаній і 848 фізичних осіб – за незаконне будівництво Керченського мосту, напад на українські кораблі в Керченській протоці, незаконне проведення виборів і незаконне використання музейних цінностей Криму. Вчора, 23 березня, Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти 26 іноземців і 81 компанії за незаконну діяльність підприємств в Криму і незаконні поїздки на півострів.
У всіх випадках санкції передбачали: блокування активів, заборону на в'їзд в Україну, призупинення економічних і фінансових зобов'язань, обмеження торгових операцій.
У лютому 2021-го Україна прийняла рішення застосувати санкції щодо 10 колишніх українських високопосадовців і силовиків, який зрадили присязі під час анексії Криму.
Крім того, в лютому Україна ввела санкції проти Нікарагуа за призначення «почесного консула» в окупованому Криму. Обмеження передбачають: обмеження торговельних операцій, призупинення польотів і перевезень по території України, заборону на передачу технологій, заборону на інвестування в Нікарагуа, призупинення виконання фінансових і економічних зобов'язань.
Станом на листопад минулого року також під санкціями були 50 кораблів різних країн, з них 11 – заходили в закриті порти Криму під російським прапором. На кораблі суд наклав арешт.
Нагадаємо, «Слово і діло» писало, які обмеження вводили один проти одного Україна та Росія з 2014 року.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»