«Слово і діло» продовжує вивчати, які цікаві ініціативи народні депутати реєструють у Верховній раді. Сьогодні аналізуємо, як політичні сили пропонують розширити доступність кредитування.
Що пропонували в «Слузі народу»
У профільному комітеті зараз лежать зміни до держбюджету-2021 щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом (№5163). Їх ініціювали «слуги народу» Орест Саламаха, Олександр Трухін, Арсеній Пушкаренко, Олена Шуляк, а також член групи «За майбутнє» Ігор Молоток.
Депутати запропонували внести зміни в бюджет і надати Міністерству фінансів за рішенням Кабміну право здійснити випуски облігацій внутрішньої державної позики для впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом.
У комітеті вже півтора року перебуває законопроєкт Данила Гетманцева щодо діяльності кредитних спілок (№1110). «Слуга народу» запропонував уточнити поняття «кредитна спілка» – це юридична особа, заснована в установленому законом порядку з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки, а також здійснення іншої діяльності, визначеної законом. А також передбачити механізм її ліквідації, врегулювати правовідносини між кредитними спілками та їхніми членами.
«Метою прийняття акта є збільшення обсягів кредитування фізичних осіб, в тому числі деяких категорій юридичних осіб, а саме фермерських господарств, кооперативів, профспілок зі статусом первинних або місцевих, релігійних організацій, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, за умови, що вони розташовуються в межах адміністративно територіальної одиниці, проживання на території якої є ознакою членства фізичних осіб в кредитній спілці», – йдеться в пояснювальній записці.
Чекає на розгляд новіший законопроєкт про кредитні спілки (№5125). Серед його авторів – Гетманцев, Елла Рєпіна, Вікторія Кінзбурська, Андрій Мотовиловець, Ірина Аллахвердієва, Юлія Діденко та Олександр Ковальчук.
Законопроєкт, зокрема, пропонує розширити можливості для кредитних спілок надавати нові види послуг, підвищити рівень доступності фінансових послуг для широких мас, вдосконалити вимоги до ліцензування та корпоративного управління у кредитних спілках, підвищити рівень капіталізації та стресостійкості кредитних спілок для зміцнення надійності сектору і довіри до нього споживачів.
Відхилений законопроєкт про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві. Кілька «слуг народу» запропонували створити такий фонд для підтримки малих і середніх суб'єктів підприємництва (у власності та користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсягах, що не перевищують 500 гектарів), які здійснюють первинне виробництво сільськогосподарської продукції. Замість цієї ініціативи Верховна рада ухвалила альтернативну.
В ОПЗЖ запропонували запровадити механізм податкового інвестиційного кредиту
Тарас Козак в лютому минулого року зареєстрував у парламенті зміни до Податкового кодексу щодо надання платникам податків податкового інвестиційного кредиту (№3063).
Нардеп «Опозиційної платформи» запропонував механізм інвестиційного податкового кредиту – перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань на термін до 60 місяців, при якому платник податків може протягом певного терміну і суми зменшувати сплату податків з наступною поетапною сплатою суми та нарахованих відсотків. Розмір відсотків пропонується встановити на рівні 50% річних облікової ставки Нацбанку.
Отримати такий кредит зможуть юридичні та фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проєктів за такими напрямками:
проєкти, що мають стратегічне значення для розвитку національної економіки, встановлення конкурентних переваг українських підприємств і товарів, а також створення робочих місць;
інвестиційні проєкти, фінансування яких здійснюється за рахунок кредитів іноземних держав і організацій;
інноваційні та інвестиційні проєкти з впровадження передових енергоощадних технологій та технологій з виробництва альтернативних джерел палива;
інвестиційні проєкти, пов'язані з розвитком транспортної інфраструктури.
«Батьківщина» хоче захистити позичальників мікрокредитів
Місяць тому депутати від «Батьківщини» – Юлія Тимошенко, Михайло Цимбалюк, Вадим Івченко та Сергій Євтушок – зареєстрували законопроєкт про захист прав позичальників в рамках договорів мікрокредитування і мікропозик (№5184).
«В Україні мають місце тисячі фактів, що межують з катастрофою, пов'язані з недобросовісною діяльністю компаній, що працюють на ринку фінансових послуг. Так, ще на стадії укладення договору з надання послуг виникає інформаційна диспропорція, оскільки позичальник, як правило, перебуває в скрутному становищі і важкому психологічному стані, не має повної і прозорої інформації про умови кредитування та реальних процентних ставок. Наслідком цього є підписання договору, за яким позичальник повинен сплатити від 560% до 726% від суми, наданої йому в мікрокредит», – йдеться в пояснювальній записці.
У законопроєкті прописані: порядок складання договору мікрокредитування, особливості встановлення розміру відсоткової ставки, порядок погашення мікрокредиту, заборона на продаж боргу за договором мікрокредитування, гарантії прав позичальника.
Крім того, у «Батьківщини» є два законопроєкти, які стосуються діяльності кредитних спілок. У комітеті перебуває проєкт про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України (№3803). Його мета – визначити перелік і порядок здійснення заходів щодо реабілітації кредитних спілок, які в 2010-2019 роках виявилися на межі банкрутства, або дані про яких були виключені з реєстру фінансових установ без їхньої згоди.
Нардепи, зокрема, запропонували створити постійний механізм підтримки ліквідності і запобігання банкрутству кредитних спілок, механізм розвитку кредитування суб'єктів малого бізнесу через кредитні спілки.
Ще один законопроєкт – про окремі питання функціонування кредитних спілок (№5125-1) – чекає на розгляд.
Які спільні ініціативи реєстрували в Раді
У комітеті перебуває законопроєкт №5199 «Про внесення зміни до закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» для відновлення законних прав та свобод громадян щодо управління власним майном і отримання кредитних послуг. Його реєстрували депутати від «Голосу», ОПЗЖ, «Слуги народу», «Батьківщини», «Довіри» і позафракційні.
Депутати запропонували з 1 травня 2021 року скасувати мораторій на звернення стягнення на заставне майно за кредитами, які будуть оформлені під заставу нерухомості, яка перебуває у праві власності у фізичних осіб і фізичних осіб-підприємців. «Це гарантує збереження прав для осіб, які мали або мають проблеми з фінансовим становищем, викликані проведенням АТО і ООС, а також дасть змогу жителям Луганської, Донецької та частини Харківської областей отримати можливість кредитування на рівних умовах з усіма громадянами України, як для фізичних осіб, так і для малого і середнього бізнесу», – йдеться в пояснювальній записці.
На друге читання готується законопроєкт про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (№3205-2). Серед його авторів – Артем Черноморов, Микола Сольський («Слуга народу»), Володимир Цабаль, Юлія Клименко, Ярослав Железняк («Голос»), Артур Герасимов (Європейська солідарність»), Олег Кулініч («Довіра»).
Проєкт передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, який буде надавати приватні гарантії для забезпечення виконання кредитних зобов'язань малих і середніх аграріїв. Такі гарантії повинні стати стимулом для банків співпрацювати з малими і середніми суб'єктами підприємництва за рахунок наявності належного забезпечення кредитів. Послуга буде доступна фермерам із земельним банком до 500 гектарів, які є первинними виробниками сільськогосподарської продукції.
Створений фонд повинен буде гарантувати до 50% непогашеної суми основного боргу на термін кредитного договору, але не довше 10 років.
Нагадаємо, раніше ми писали, які законопроєкти політичні сили подавали щодо: тарифів, підвищення пенсій, зміни прожиткового мінімуму, подолання наслідків коронавірусу, переселенців, екології, захисту здоров'я нації, підтримки студентів, захисту прав людей з інвалідністю, розвитку дорожнього господарства.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»