На вихідних ЗМІ оприлюднили цікаві матеріали перехоплення української розвідки. Це три варіанти звернення «керівництва» так званої «ДНР» до президента РФ Володимира Путіна. В одному з таких варіантів міститься прохання включити «республіку» до складу Росії. Якщо оприлюднена інформація точна, то вона цілком може пролити світло на найближчі наміри РФ щодо України.
Матеріали перехоплення української розвідки опублікувало видання ZN.UA. У них так зване керівництво «ДНР» в особі Дениса Пушиліна опрацьовує три варіанти звернення до Володимира Путіна. У першому варіанті Пушилін просить Путіна «надати військову допомогу, спрямовану на припинення широкомасштабних військових дій і агресії України». У другому Пушилін звертається з проханням включити «ДНР» до складу Росії, спираючись на результати незаконного «референдуму» 11 травня 2014 року. За потреби Пушилін обіцяє повторити голосування. І, нарешті, в третьому варіанті Пушилін просить Путіна визнати «ДНР» як «незалежну демократичну правову соціальну державу», а також розглянути можливість укладення договору про дружбу і співробітництво між «ДНР» і РФ, включаючи співпрацю у сфері оборони.
Щодо «ЛНР», яка завжди була менш медійною, ніж «ДНР», жодних таємних планів не виявлено. Дипломатичними каналами матеріали вже передані міжнародним партнерам України.
Якщо оприлюднена інформація вірна, то вона цілком може пролити світло на подальші плани РФ щодо України. А вони виглядають вельми загрозливо. Крім трьох армій, які були розгорнуті біля кордонів з Україною в попередні роки, останніми тижнями, під виглядом навчань, Росія перекинула до кордонів України ще 28 батальйонних тактичних груп. За словами головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака, очікується прибуття ще 25 БТГр. Стягування військ триває і має демонстративний характер. Ешелони з технікою повзуть із найвіддаленіших куточків Росії, які абсолютно не межують з Україною. Наступальні угруповання створюються в Криму. Тривожні переміщення помічені в Білорусі, в Придністров'ї, з'явилася загроза і з морів, куди РФ перекидає додаткові десантні кораблі.
Вся ця демонстрація військової потужності створює небезпеку військового вторгнення, причому з кількох напрямків. Паралельно у російських ЗМІ розганяється антиукраїнська істерія. Нашу країну представляють агресором, який хоче знищити «молоді республіки». По суті, це інформаційна підготовка, яка повинна пояснити населенню РФ потребу агресивних дій щодо України.
Відповідні пояснення дають й офіційні особи. Так прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков у своєму інтерв'ю телеканалу «Росія 1» заявив, що тим самим Росія лише піклується про власну безпеку. «Поряд з нами країна, в якій ми не виключаємо, що її керівництво знову вважатиме за можливе вирішувати внутрішню проблему силовими методами. Чи небезпечно це для нас? Звичайно, небезпечно», – зазначив Пєсков.
Донбас: загроза та сценарії анексіїСценарій повної анексії Донбасу цілком відкрито лежав на кремлівському столі, і підготовка до його реалізації активно йшла, але потім його зі столу прибрали. В сміття не викинули, а відклали в скриньку секундної доступності.
Про спроби керівництва України «вирішити свої внутрішні проблеми за рахунок Донбасу», говорить і секретар Радбезу РФ Микола Патрушев. Але при цьому і Патрушев, і Пєсков запевняють, що Москва не виношує ніяких агресивних планів щодо України.
Заспокійливі заяви російського керівництва необхідно, як то кажуть, «ділити на десять», бо вони й раніше обманювали світ стосовно своїх справжніх намірів щодо України. Але нинішні дії Росії мають надто демонстративний характер для того, щоб щось приховувати. Водночас слова Патрушева і Пєскова все одно дисонують з реальною ситуацією. Адже така кількість військ ніколи не стягується просто так. Рушниця має вистрілити.
Однак війна – надто дороге і непередбачуване підприємство, тим паче в умовах міжнародної підтримки України і повної відсутності фактора раптовості, яким завжди славилися військові кампанії Путіна. Втім, лист Пушиліна може багато чого пояснити. Навряд чи Росія піде на приєднання «ДНР», оскільки це буде означати анексію території України (нагадаємо, РФ не ставить під сумнів приналежність Донбасу нашій країні). А нова анексія – це нова порція санкцій.
А ось визнання «незалежності ДНР» набагато простіше продати саме під тим соусом, що Україна нібито не залишила нікому вибору, «заваливши» мінський процес і почавши погрожувати «молодій республіці» наступом. Цілком собі гібридний сценарій, за якого Росія продовжує залишатися «над сутичкою».
Після цього Росія ухвалює рішення про надання військової допомоги новій «державі». Для того, щоб загорнути цей захід у красиву обгортку, Рада Федерації може навіть дати Володимиру Путіну дозвіл на використання військ за межами РФ (це може бути зроблено, наприклад, у рамках послання Путіна російському Федеральним зборам, 21 квітня), після чого російська армія, вже не ховаючись, зможе зайняти позиції на території ОРДО, наприклад, як миротворчий контингент.
Відзначимо, що Україна ніяк не зможе завадити цьому сценарію, бо жодного способу, крім силового, для цього не існує. А перейти в атаку, щоб все-таки відбити територію заважають численні російські угруповання, які оточили Україну. У фіналі Україна може отримати під своїм боком нове Придністров'я.
На цьому, мабуть, поставимо крапку, тому що кінець Мінським угодам, який неминуче настане після такого кроку, дійсно може розпочати новий відлік як у відносинах між Україною і Росією, так і в ситуації всередині нашої країни.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»