У четвер, 15 квітня, президент США Джо Байден запровадив нові санкції проти Росії. Частина обмежень стосувалися державного боргу РФ. Протистояння з Росією вийшло на міжнародний рівень. Що це означає для України і чи варто чекати великої війни.
Санкції США проти російського держборгу полягають у тому, що з 14 червня американським інвесторам буде заборонено купувати на первинному ринку держоблігації, номіновані в рублях або іншій валюті, випущені Центробанком Росії, Мінфіном або Фондом національного добробуту. Відзначимо, що за допомогою таких операцій Росія (та й будь-яка інша держава) отримує можливість закрити дефіцит державного бюджету. Теоретично такі обмеження можуть привести, щонайменше, до девальвації рубля.
Запровадження подібного роду санкцій (а вдарили вони не тільки по держборгу) анонсувалися заздалегідь. Однак сталися вони на тлі усе більшої напруженості через російську ескалацію довкола України. Починаючи з кінця березня, РФ перекидає війська до кордонів нашої країни і в окупований Крим. За даними української розвідки, розгортання закінчиться до 20 квітня. До того моменту загальна чисельність російського угруповання досягне 110 тисяч осіб – абсолютно загрозливих масштабів, що дозволяють російським військам розпочати наступ на Україну, причому з різних напрямків.
Намагаючись знизити військову напруженість, 13 квітня президент Джо Байден сам зателефонував своєму російському колезі Володимиру Путіну і запропонував провести американсько-російський саміт на найвищому рівні для того, щоб обговорити ситуацію, що склалася у відносинах між двома державами. Цілком очевидно, що причиною дзвінка стала загроза вторгнення в Україну, але також очевидно, що Україна – не найголовніший і далеко не єдиний предмет розмови між двома президентами.
Дзвінок Байдена був сприйнятий в Росії, як прояв слабкості перед військовою міццю РФ. Зокрема, в Кремлі висунули новий ультиматум: зустріч між Байденом і Путіним може відбутися тільки в тому разі, якщо США не запроваджуватимуть жодних нових санкцій проти Росії. Парад ультиматумів перервався санкційним ударом з боку Білого Дому 15 квітня. Після цього риторика російського МЗС перейшла у більш спокійний характер. Зокрема, представник МЗС РФ Марія Захарова закликала партнерів «не перекручувати дійсність, не намагатися інтерпретувати планові російські заходи з бойової підготовки, що проводяться на російській території, як вияв агресивних намірів». У всякому разі, до вечора 15 квітня з боку офіційних російських осіб перестали лунати погрози знищити Україну.
Приблизно в той же час з'ясувалося, що санкції проти російського держборгу мають не дуже суворий характер. Все могло би бути значно гірше. Про те, що США в будь-який момент готові піти далі повідомив і сам Джо Байден під час своєї доповіді, присвяченої відносинам з Росією. Доповідь пролунала практично опівночі за київським часом. При цьому офіційний Вашингтон дав зрозуміти, що пропозиція про зустріч залишається в силі.
Примирливий тон президента США і не дуже вбивчі санкції не повинні вводити в оману. Цими діями в Білому домі не хочуть заганяти Путіна в кут, але водночас дають зрозуміти, що готові підвищити ставки, якщо військова машина РФ не зупиниться. Кремль поставлений перед вибором: або перти далі, або все-таки сісти і поговорити.
Відповідь на цю дилему, очевидно, буде дана 21 квітня, під час послання Володимира Путіна Федеральним зборам РФ. Якщо вибір буде зроблений на користь переговорів, то Україна може отримати рахунок у вигляді виконання Мінських угод в чинному форматі, а може бути навіть у вигляді відновлення подачі прісної води в окупований Росією Крим.
А поки що, виконуючи попередні накази, війська РФ продовжують стікатися до кордонів України.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»