У відносинах Росії та Чехії виникла серйозна дипломатична криза: чеська влада підозрює ГРУ РФ в причетності до вибухів на складах боєприпасів в 2014 році ‒ в розшук оголосили Руслана Боширова і Олександра Петрова. У зв'язку з цим Чехія вирішила вислати з країни 18 російських дипломатів, яких вважає співробітниками спецслужб. Працівникам російських дипустанов за кордоном до такого не звикати – це не вперше і не востаннє, коли їх просять «на вихід» з країни. Інші випадки – на інфографіці «Слово і діло».
У 2014 році Канада вислала з країни помічника аташе в російському посольстві в Оттаві: його оголосили персоною нон ґрата і дали два тижні на виїзд. При цьому про причини рішення не повідомили. Польща в тому ж році, в жовтні, вислала декількох російських дипломатів з формулюванням «за діяльність, несумісну з їхнім статусом».
У липні 2015 року Україна вирішила вислати з країни виконувача обов'язків генерального консула Росії в Одесі Валерія Шибека. У Міністерстві закордонних справ це зробили після звернення СБУ: його запідозрили в роботі проти України.
У 2016 році США двічі оголошували про висилку російських дипломатів. У червні назад в РФ відправили двох осіб, це сталося після інциденту біля посольства США в Москві: російська охорона побила американського дипломата.
У грудні з США вислали 35 співробітників дипустанов РФ, а також закрили два російських об'єкти, які, на думку влади, використовували для шпигунства. Таким чином Вашингтон відреагував на втручання Росії в президентські вибори в США і на неприйнятне ставлення до американських дипломатів в РФ.
Молдова і Естонія в 2017 році без пояснення причин вислали п'ятьох і двох російських дипломатів відповідно.
Важким для російського МЗС був 2018 рік. Після отруєння Сергія і Юлії Скрипалів у британському Солсбері російських дипломатів вислали з Великої Британії (23), США (60), Німеччини, Франції, Польщі, Канади (16), Литви, Чехії, Молдови (9), Італії, Данії, Нідерландів, Албанії , Іспанії, Австралії (12), Румунії, Фінляндії, Латвії, Грузії, Хорватії, Естонії, Норвегії, Швеції, Угорщини, Македонії, Бельгії, Чорногорії, Ірландії (13).
Через отруєння Скрипалів «пакувати валізи» довелося 13 співробітникам російського диппредставництва в Україні.
І це ще не все. У листопаді Словаччина вислала російського дипломата через підозру в шпигунстві. Нідерланди в жовтні відправили назад 4 співробітників посольств через хакерські атаки. Греція вислала двох дипломатів, яких звинуватила у спробі незаконного збору і поширення інформації.
У серпні 2019 року Україна вислала дипломата генконсульства Росії у Львові через підозру в шпигунстві. З тієї ж причини додому російського дипломата відправила Болгарія.
Німеччина в грудні 2019-го вислала двох працівників російського посольства в Берліні. Це було пов'язано з убивством в центрі міста колишнього чеченського польового командира, громадянина Грузії Зелімхана Хангошвілі. Німецька влада заявила, що російська сторона недостатньо активно співпрацювала в розслідуванні вбивства.
У минулому році за підозрою в шпигунстві російських дипломатів вислали з Болгарії, Нідерландів, Норвегії, Австрії. Двох працівників посольства також вислала Чехія – через скандал про підготовку замаху на чеських чиновників (інформація про замах виявилася результатом міжусобних воєн у посольстві).
У цьому році не тільки Чехія встигла вислати російських дипломатів. Швеція, Німеччина і Польща в рамках дзеркальної відповіді Росії відправили трьох співробітників її посольства додому. Україна оголосила персоною нон ґрата одного з радників посольства РФ в Києві, це дзеркальний захід на затримання нашого консула в Санкт-Петербурзі.
Албанія вислала з країни співробітника російського посольства через систематичне порушення антикоронавірусних заходів. Через звинувачення в шпигунстві кілька російських дипломатів залишили Італію і Болгарію.
Трьох російських дипломатів відправила назад Польща – через «порушення зазначеними особами умов дипломатичного статусу і проведення заходів на шкоду Республіці Польща».
Нагадаємо, політолог Олександр Радчук писав про те, які наслідки для України матимуть дипломатичні війни з Росією.
На нашій інфографіці можна подивитися, які санкції запроваджували одна проти одної Україна і Росія.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»