6 травня державний секретар США Ентоні Блінкен прибув в Україну. Київ став першою європейською столицею, яку держсекретар відвідав із повноцінним двостороннім візитом. Сам Блінкін вважає результативним свій візит до України, а Офіс президента наголошує, підтримка з боку США щодо прагнення України отримати План дій щодо членства в НАТО є ще одним свідченням стратегічного партнерства між країнами. У коментарі «Слово і діло» експерти розповіли, що для України означає цей візит і як він може вплинути на позиціонування країни на міжнародній арені.
Що візит Блінкена дає Україні
Політолог Михайло Дяденко зазначив, що такий крок США означає незмінність їхньої політики щодо України.
«На фоні цього можна стверджувати або сподіватися, що українська політика буде дуже чутливою до побажань та рекомендацій адміністрації Байдена», ‒ наголосив експерт.
Своєю чергою голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначає, що важливий сам факт візиту, оскільки він демонструє, що у зовнішній політиці США Україна є одним з головних пріоритетів.
«Це означає підтвердження і розвиток двостороннього партнерства. Також важлива критична оцінка агресивної політики Росії щодо України та готовність стримувати ці провокації», ‒ наголосив експерт.
Візит Байдена в Україну
Володимир Зеленський на спільній пресконференції після зустрічі з Блінкеном зазначив, що запросив президента США Джо Байдена приїхати в Україну з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Своєю чергою держсекретар пообіцяв передати запрошення та знайти відповідний час для візиту.
Однак Михайло Дяденко висловлює сумнів, що така зустріч реалізується найближчим часом.
«Ймовірність цього не надто велика, зважаючи на те, що Україна не входить навіть у першу десятку пріоритетів США. Наразі Вашингтон має низку внутрішніх проблем, які потребують уваги. Крім того, цей візит приверне зайву увагу до скандалів минулого, які пов’язані із сином Байдена. З огляду на це, більш ймовірно, що візит президента США найближчим часом не відбудеться», ‒ наголосив експерт.
Політолог Володимир Фесенко також не впевнений, що такий візит відбудеться у серпні цього року.
«Теоретично ймовірність такої зустрічі є, але практично ‒ ні. Треба бути реалістами: по-перше, ще не закінчилася пандемія і тільки в червні Байден уперше поїде за кордон; по-друге, графік планується заздалегідь і стан здоров’я Байдена також впливатиме на ці плани. Зважаючи на це Україна вітатиме й приїзд інших високопосадовців ‒ віцепрезидентки Камали Гарріс чи знову держсекретаря Блінкена», ‒ зазначив експерт.
Ризик вторгнення РФ на територію України
Ентоні Блінкен зазначив, що попри відведення частини російських військ від кордонів з Україною багато техніки та військових там досі залишаються.
«Росія має змогу за дуже короткий час агресивно діяти, якщо вона так вирішить. Ми дуже пильно за цим спостерігаємо… Я дуже ціную те, як Україна стримала РФ у межах таких провокаційних дій», ‒ наголосив держсекретар.
Зеленський також додав, що Росія вкрай повільно виводить війська вздовж кордонів з Україною і на окупованих територіях Криму та Донбасу. Крім того, президент зазначив, що зараз там перебувають 75 тисяч російських військових.
Експерт Михайло Дяденко віддає належне політиці США щодо військової підтримки України і зазначає, що порушення безпекового питання стримує дії Росії.
«Увага США піднімає ціну безпекового питання України і не дає Путіну змоги розв’язати руки і повномасштабно вторгнутись в Україну. Однак варто розуміти, що ця підтримка не означає, що США готові стати безпосереднім учасником війни в разі вторгнення», ‒ наголосив політолог.
Боротьба з корупцією в Україні
Ентоні Блінкен також наголосив на важливості боротьби з корупцією в Україні та проведенні реформ. Михайло Дяденко зазначив, що цю тезу уже роками озвучує низка світових високопосадовців, але ефективного результату в антикорупційних реформах не домігся ще жоден український президент.
«Роками в Україні реалізовувалася стратегія боротьби з корупцією, зокрема, формувалися антикорупційні органи та законодавство для них. Також працювали над виведенням цих органів з-під політичного впливу. Однак, за результатами шести-семи років, діяльність антикорупційних органів показала, що такий шлях боротьби з корупцією не був ефективний. В Україні, яка наскрізь пронизана корупційними ризиками на всіх рівнях, не може існувати реально незалежного органу, а вірніше цей орган не можуть очолювати абсолютно незалежні особи. Нині антикорупційні органи працюють неефективно, але влада наразі не готова говорити з партнерами про те, що варто змінювати концепцію боротьби з корупцією. Зараз влада створює видимість таких реформ, а тим часом очільники антикорупційних органів, відчувши незалежність, починають зловживати своєю посадою», ‒ наголосив політолог Дяденко.
А от Фесенко вважає, що слова Блінкена не варто сприймати, наче США дають настанови, а ми повинні їх виконувати. За його словами, це радше рекомендації і вони сформульовані саме українською антикорупційною та експертною спільнотою.
«Мін'юст США постійно підтримує розвиток антикорупційних інституцій в Україні. Спершу пріоритетом було створення НАБУ, САП, НАЗК, далі створення Антикорупційного суду, а зараз усі стежать за повноцінним відновленням антикорупційного законодавства в Україні, проведенням відкритого конкурсу на посаду глави САП та судовою реформою як такою», ‒ наголосив політолог.
Експерт визнає, що оцінка діяльності цих органів неоднозначна, але у жодному разі не варто говорити про їхню ліквідацію, а слід тільки налагодити ефективну роботу цих органів.
Нагадаємо, раніше політолог-американіст писав для «Слово і діло», що 46-й президент США Джозеф Байден встиг пообіцяти за перші сто днів на посаді глави Білого дому.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»