Про підозру Віктору Медведчуку у державній зраді та перспективи подальшого розслідування. Про річну національну програму під егідою комісії Україна-НАТО на 2021 рік. Про існуючі територіальні конфлікти між різними країнами світу. Про організовану злочинність в Україні та судовий позов до виробника вакцин. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Підозра Віктору Медведчуку
Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова підписала підозри у держзраді народним депутатам від ОПЗЖ Віктору Медведчуку і Тарасу Козаку. Крім держзради, їм закидають розкрадання національних ресурсів в українському Криму. Перед цим стало відомо, що Служба безпеки України проводить обшуки у столичному будинку Медведчука.
Керівник проєкту Харківської правозахисної групи Борис Захаров у коментарі для «Слово і діло» зазначив, що кримінальне переслідування, на відміну від санкцій, є законним і вітається спільнотою правників.
Експерт Харківської правозахисної групи Олександр Павліченко наголосив, що народні депутати наділені імунітетом, який захищає їх від кримінального переслідування.
«Без дозволу парламенту на зняття цього імунітету, нардеп не може вважатися фігурантом справи та викликатися на допит. Тому за поданням генпрокурора Рада має проголосувати за зняття імунітету зі згаданих депутатів», ‒ зазначив експерт.
Що буде далі з нардепами і яку вагу має підписана підозра, читайте докладніше в матеріалі «Слово і діло».
Затвердження річної програми Україна-НАТО
Глава держави Володимир Зеленський затвердив річну національну програму під егідою комісії Україна-НАТО на 2021 рік - відповідний указ опублікований на сайті президента. Тепер Кабмін має підготувати заходи щодо виконання цієї програми.
Стратегічною метою програми є досягнення Україною основних критеріїв для набуття повноправного членства в НАТО та ЄС.
У документі йдеться про те, що Україна вживає заходів для інтенсивної взаємодії з НАТО і країнами-учасницями для реалізації євроатлантичних прагнень України, які зафіксовані в Декларації Бухарестського саміту у квітні 2008 року.
Реалізація програми має стати ефективною відповіддю на виклики, які стоять перед Україною, а також сприятиме наближенню до базових принципів, втілених у Північноатлантичному договорі 1949 року, зокрема політичних, економічних і військових критеріїв.
Територіальні конфлікти між країнами НАТО
Між тим 14 червня у Брюсселі відбудеться саміт лідерів країн Північноатлантичного альянсу. Захід, найімовірніше, відбудеться без участі української сторони як країни-партнера, проте на порядку денному буде питання можливого отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО. Принагідно «Слово і діло» проаналізувало, хто з членів Альянсу має неузгоджені територіальні питання, котрі зрештою не стали на заваді вступу тих країн до НАТО.
Територіальні води та шельфи Егейського моря спричинили конфлікт між Грецією та Туреччиною через розвідку та експлуатацію газових родовищ. Конфлікт не розв'язаний та періодично переходить у гостру фазу. Також відкритим залишається питання військово-політичного контролю над островом Кіпр та розвідка та експлуатація газових родовищ на шельфах Середземного моря біля острова.
Ще один конфлікт за приналежність території спалахнув між Великою Британією та Іспанією ще у 1704 році - тоді Британія захопила невеликий іспанський півострів Гібралтар, а за дев’ять років Іспанія офіційно передала Гібралтар Англії за Утрехтською угодою. Пізніше іспанські сили кілька разів брали в облогу острів, сподіваючись повернути його іспанській короні. На двох референдумах 99% гібралтарців заявляли, що хочуть залишатися під управлінням Лондона, але й досі періодично та безрезультатно уряди Іспанії, Великої Британії та Гібралтару проводять тристоронні переговори щодо приналежності території.
Безлюдний острів Ганс площею 1,3 кв. км лежить посередині протоки, що розділяє Канаду і Гренландію. Примітно, що обидві сторони заявляють про власний суверенітет над островом та вивішують над ним свої прапори.
Суперечка між Канадою і Данією не призвела до збройних зіткнень, але від кінця 1980-х років на острів регулярно, хоча і не одночасно, прибувають військові кораблі обох країн, ставлять свої прапори та залишають біля підніжжя флагштока пляшку: канадці ‒ віскі, а данці ‒ шнапс, через що конфлікт неформально називають «війна віскі та шнапсу».
Хорватія і Словенія також мають конфлікт через морський кордон у Піранській затоці Адріатичного моря. Сторони вимагали демаркацію кордону між двома країнами. У 2017 році Арбітражний суд Гааги визначив лінію демаркації, але Хорватія відмовилася визнавати рішення суду. Конфлікт не вирішений і досі.
Про територіальні конфлікти між країнами-членами НАТО, а також між країнами, які не входять до альянсу - дізнавайтеся більше з нашої інфографіки на сайті та в телеграм-каналі.
Розквіт організованої злочинності в Україні
В Україні вже кілька років поспіль зростає кількість організованих груп і злочинних організацій. Найчастіше вони скоюють злочини, пов'язані з торгівлею наркотиками, крадіжками, пограбуваннями та привласненням майна.
Згідно з Кримінальним кодексом України, організована злочинна група характеризується участю у ній трьох і більше осіб, які об'єдналися для підготовки або скоєння кримінальних правопорушень. Всі учасники групи знайомі з планом дій, функції серед них розподілені.
Злочинна організація – це стійке ієрархічне об'єднання п'яти й більше осіб. Вони діють за попередньою змовою для скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів, керівництва злочинною діяльністю інших осіб і забезпечення функціонування злочинної організації.
В Україні за 2015 і 2016 роки було виявлено 135 і 136 організованих груп і злочинних організацій відповідно. У 2017 році кількість виявлених груп і організацій зросла до 210 (+54,4%), у 2018-му – до 288 (+37,1%), у 2019-му – до 293 (+1,7%).
За минулий рік правоохоронці виявили 377 організованих груп і злочинних організацій, що скоїли 3 тисячі 595 кримінальних правопорушень. Більшість злочинів (1 178) були пов’язані з обігом наркотиків та психотропних речовин. Ще було 160 випадків привласнення та розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем, 144 крадіжки, 123 грабежі.
Детальніше про це у конкретних цифрах - дізнавайтеся в нашій інфографіці на сайті.
Євросоюз подав до суду на AstraZeneca
Європейський союз подав до суду на компанію-виробника вакцин AstraZeneca. Це вже другий судовий позов від ЄС проти компанії, який здатний призвести до фінансових санкцій щодо неї, - повідомляє Reuters.
Євросоюз вимагає від компанії AstraZeneca поставити не менше 120 мільйонів доз вакцини до кінця червня 2021 року. При цьому в компанії кажуть, що перший судовий позов є необґрунтованим. А юрист Євросоюзу розповів суду, що компанія зобов'язана в якості часткової та негайної компенсації за затримки доставити 90 мільйонів доз у другому кварталі року, оскільки 30 млн доз були отримані в першому кварталі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»