В Україні наприкінці 2020 року на обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувало майже 70 тисяч осіб. Такі дані озвучили в Міністерстві соціальної політики. За останній рік для цієї категорії дітей збільшили розмір допомоги, а також підвищили розмір грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам. Крім того, дітям-сиротам купили більше 1,7 тисячі квартир в 2020-му. «Слово і діло» проаналізувало, як у Верховній раді пропонують допомагати сиротам і дітям без батьківської опіки.
Соцзахист дітей-сиріт: що пропонують в «Слузі народу»
У квітні 2021-го Верховна рада ухвалила закон, яким відтермінувала реорганізацію і ліквідацію санаторних шкіл-інтернатів до 1 липня 2022 року (№5138-1). Більшість авторів закону – депутати «Слуги народу», але є також кілька членів фракції ОПЗЖ і груп «За майбутнє» та «Довіра».
Згідно із законом, реорганізація та ліквідація спеціальних закладів загальної середньої освіти допускається тільки після узгодження проєкту відповідного рішення з Міністерством освіти і науки України.
Відзначимо, що санаторні школи – це установи середньої освіти, які забезпечують не тільки отримання освіти, а й відновлення і зміцнення здоров'я учнів, котрі потребують тривалого лікування, а також надання їм медичної допомоги. У таких школах навчаються, зокрема, діти-сироти. Наприклад, в 2020/2021 навчальному році працювали 65 санаторних шкіл, в яких навчалися 14 тис. 548 дітей, 522 з них – сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
На розгляд очікує законопроєкт Сергія Штепи щодо посилення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (№3862). Депутат запропонував покласти на місцеві державні адміністрації обов'язки з оплати комунальних послуг та квартирної плати за житлове приміщення, закріплене за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.
Крім того, Штепа хоче на законодавчому рівні закріпити право вступу поза конкурсом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в державні і комунальні навчальні заклади усіх рівнів.
У комітеті перебуває законопроєкт Ганни Лічман щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (№3106). Його суть – внести зміни до Сімейного та Цивільного кодексів, щоб дати змогу дітям-сиротам, які навчаються в навчальних закладах, перебувати під піклуванням до закінчення навчання або до настання 23 років.
Є також законопроєкт №3391 від групи «слуг народу» щодо забезпечення державного фінансування утримання дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, незалежно від форми власності установи, в якому вони перебувають.
В Україні зараз працює 39 установ недержавної форми власності (вони створені благодійними, релігійними, громадськими або іншими організаціями), в них мешкають 227 сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Всі витрати на утримання дітей установи покривають з власного фінансування або благодійної допомоги, тому що згідно із законодавством, держава їх не фінансує.
Депутати пропонують забезпечити державне фінансування, незалежно від форми власності установи. Це створить умови для соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також забезпечить реалізацію принципу «гроші ходять за дитиною».
У «Батьківщині» запропонували дітям-сиротам підвищені стипендії
Депутат «Батьківщини» Михайло Цимбалюк зареєстрував законопроєкт, яким запропонував встановити безкоштовний і пільговий проїзд для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з неповних, багатодітних і малозабезпечених сімей (№2009). Ініціативу повернули на доопрацювання автору.
Улітку минулого року Рада ухвалила закон, який підвищує стипендію студентам-сиротам (№2013). Його автори – Михайло Цимбалюк, Олег Мейдич, Андрій Пузійчук, Михайло Волинець та Олександр Абуллін. Таким студентам платитимуть стипендію в підвищеному розмірі не менше 150% прожиткового мінімуму на одну особу та щорічну грошову допомогу на придбання навчальної літератури.
У комітеті перебуває законопроєкт Цимбалюка і Юлії Тимошенко щодо підвищення розмірів допомоги на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (№3022а).
Ще одна ініціативи від «Батьківщини» – законопроєкт №4005 про збільшення суми індексації зарплат, пенсій, стипендій, допомоги особам з інвалідністю, державної допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та інших грошових доходів населення.
Законопроєкт передбачає, що індексація відбуватиметься при перевищенні порога інфляції 101%. Вона здійснюватиметься у повному розмірі, а витрати в бюджетах для індексації грошових доходів населення повинні враховуватися залежно від рівня інфляції.
Житло для дітей-сиріт: які законопроєкти подавала ОПЗЖ
Депутати від «Опозиційної платформи – За життя» ініціювали звернення до Кабміну щодо вжиття заходів, спрямованих на забезпечення належного соціального захисту дітей – вихованців інтернатних закладів, в тому числі сиріт. Постанову №3414 парламент схвалив у червні минулого року.
Рада доручила Кабміну вжити таких заходів:
забезпечити належний соціальний супровід дітей, які повернулися в сім'ї із закладів інституційного догляду та виховання у зв'язку із запровадженням карантину;
внести на розгляд депутатів пропозиції щодо збільшення розміру допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
подати пропозиції про внесення змін до бюджету-2020 в частині збільшення витрат на підвищення соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Крім того, уряд повинен розробити нормативно-правовий акт щодо забезпечення гарантованого першого робочого місця для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. І порядок взяття таких дітей на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Скільки дітей перебувало у будинках дитини останні 6 роківУ будинках дитини в Україні станом на кінець 2020 року перебувало 1,4 тисячі дітей. Детальніше – на інфографіці.
У комітеті перебуває законопроєкт Юрія Солода та Наталії Королевської про збільшення розміру допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (№3391-1). Вони запропонували встановити допомогу на рівні 2,5 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, а для дітей з інвалідністю – 3,5 ПМ.
Два законопроєкти Королевської та Солода зняті з розгляду. Перший законопроєкт – щодо захисту житлових та інших прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (№3577-1, серед авторів ще Юрій Павленко). Цей проєкт альтернативний, основний передбачає:
забезпечення права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на позачергове отримання житла з житлового фонду соціального призначення після досягнення ними 23 років;
надання таким особам за їхнім бажанням права отримати грошову компенсацію за житло;
врегулювання питання постановки на житловий облік осіб, місцем походження яких є окуповані території.
Депутати від ОПЗЖ запропонували ще:
забезпечити можливість постановки на житловий облік дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їхнього числа, які не перебувають на обліку переселенців, але місцем походження яких є населені пункти на лінії зіткнення;
скасувати норму, яка передбачає надання окремих пільг багатодітним і прийомним сім'ям та дитячим будинкам сімейного типу залежно від сукупного доходу сім'ї;
віднести до дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які постраждали від домашнього насильства.
Другий відхилений законопроєкт №3594-1 – щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність. Депутати хотіли, щоб такі категорії дітей мали право жити і виховуватися в прийомних сім'ях або дитячих будинках сімейного типу до 23-річного віку, незалежно від того, навчаються вони в установах професійної та вищої освіти чи ні.
Нагадаємо, раніше ми писали, які законопроєкти політичні сили подавали щодо: тарифів, підвищення пенсій, зміни прожиткового мінімуму, подолання наслідків коронавірусу, переселенців, екології, захисту здоров'я нації, підтримки студентів і молоді, захисту прав людей з інвалідністю, розвитку дорожнього господарства, розширення доступності кредитування, створення вільних економічних зон, створення фондів і реєстрів, стимулювання розвитку IT-індустрії, розвитку альтернативної енергетики.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»