Між Ізраїлем і Палестиною знову загострився конфлікт, який триває уже більше 70 років. Цього разу причиною ескалації стало виселення арабських сімей зі східного району Єрусалиму. 10 травня бойовики руху ХАМАС запустили у бік південної частини Ізраїлю ракети, у відповідь Ізраїль обстріляв об'єкти бойовиків у Секторі Гази. За 11 днів конфлікту з обох сторін загинули 244 людини і більше 2 тисяч були поранені. У ніч на 21 травня набуло чинності перемир'я, досягнуте за посередництва Єгипту. На відео «Слово і діло» – як розпочався і розвивався ізраїльсько-палестинський конфлікт.
Наприкінці XIX століття на тлі гонінь в Європі у євреїв виникла концепція сіонізму. Її суть – євреї не просто люди, які сповідують іудаїзм, а народ, який заслуговує на власну державу. Своєю історичною батьківщиною євреї бачили Османську Палестину, де ще до нашої ери існувало Іудейське царство.
Єврейські родини почали переселятися в Палестину, де вони скуповували землі арабських феодалів, тим самим позбавляючи житла селян. Арабській частині населення це не припало до душі.
Після Першої світової війни Османська імперія розпалася, території Палестини відійшли Великій Британії. Британці запропонували євреям емігрувати до Палестини, щоб заручитися їхньою підтримкою. Особливо активним потік єврейських переселенців став під час Голокосту.
Наприкінці 1947 року на тлі зіткнення арабів і євреїв ООН розробила план поділу британської Палестини. Частину території віддали євреям, частину – арабам, а Єрусалим став міжнародною зоною. Єврейські громади проголосили державу Ізраїль, а араби виступили проти.
У 1948 році арабські країни оголосили війну Ізраїлю, яку той виграв, розбивши супротивників. Більш того, війська Ізраїлю змогли також захопити території, виділені Палестині, і частину Єрусалиму.
Наступна велика війна, відома як шестиденна, почалася в 1967 році. І знову армія Ізраїлю розбила сили Єгипту, Сирії, Йорданії та Іраку. Також Ізраїль захопив Єрусалим, Сектор Гази, Синайський півострів і деякі території Сирії. У 1980 році Ізраїль оголосив Єрусалим своєю столицею, в ООН це вважають незаконним.
У 1973 році була чергова війна між Ізраїлем та арабськими країнами. Головна причина нового протистояння – бажання Єгипту і Сирії повернути втрачені кілька років тому території. Як і в попередні рази, арабські країни програли.
У 1978 році за посередництва США між Ізраїлем і Єгиптом була підписана мирна угода – Єгипту повернули Синай. У наступні роки такі угоди були підписані і з іншими арабськими країнами.
У 1993 році після конфлікту Ізраїлю і палестинців підписали угоду, в результаті була створена Палестинська автономія. Як з одного, так і з іншого боку було багато противників документа, що обернулося протестами і терактами. Прем'єра Ізраїлю Іцхака Рабина через два роки застрелили в Тель-Авіві.
У 2000 році кілька тисяч палестинців і ізраїльтян загинули в результаті другої інтифади. У 2005 році Ізраїль вивів війська із Сектору Гази і виселив звідти кілька тисяч євреїв, але і це не знизило градус напруженості. Після перемоги ХАМАС на виборах в Секторі Гази обстріли ізраїльської території відбуваються регулярно. Ізраїль відповідає зачистками, під час яких гинуть не тільки бойовики, але й мирні жителі.
Нагадаємо, прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що Ізраїль завдасть потужного удару у відповідь на будь-які атаки ХАМАС, якщо палестинські радикали спробують порушити перемир'я.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»