Гривня продовжує зміцнюватися. Суттєве посилення позицій національної валюти за останні три тижні в декого викликає здивування, а в когось – захоплення. Загалом же на валютному ринку України вже кілька місяців поспіль ситуація є вкрай сприятливою для гривні.
Експерти вже вказують на те, що Нацбанку варто було б все ж увімкнути свою регулювальну функцію та пильніше спостерігати за балансом валют. Адже стрімка ревальвація гривні може так само несприятливо вплинути на деякі напрямки економіки, як і девальвація національної валюти. Радіти можуть хіба ті українці, які не лише отримують доходи у гривні, але й можуть дозволити собі саме зараз суттєво заощадити та інвестувати в іноземну валюту.
Хоча ситуація, схоже, традиційно розвивається у протилежному напрямку: громадяни навпаки – обмінюють валютні заощадження для сезону відпусток. Тим часом і в уряді, і в Нацбанку вказують на позитивні тенденції в економіці та фінансовому секторі, що також сприяє стабілізації та зміцненню курсу гривні.
Чому так відбувається, до яких показників може зміцнитися гривня та чи довго очікувати на зворотну тенденцію?
Ризики спекулятивних інвестицій
Традиційно на зміцнення курсу гривні вплинули два суттєвих фактори. Перший – зростання цін на сировину: передусім на руду та чорні метали, а також на агропродукцію. У першому кварталі 2021 року щодо аналогічного періоду минулого року експорт загалом зріс на 12%. Аналітики переконують – це далеко не межа зростання й прогнозують тривалий період попиту на сировину з боку світових економік-гігантів.
Другий чинник має більш ризикований характер і пов’язаний із спекулятивним капіталом, який, щоправда, на рівні НБУ та Мінфіну називають «середньостроковими інвестиціями». За два попередні тижні нерезиденти викупили українські ОВДП на рекордну суму у 1,8 млрд. доларів. Спочатку Мінфін продав на аукціоні 19,1 млрд грн, а тижнем раніше ‒ 15,8 млрд грн.
При цьому у квітні та травні Нацбанк обрав стратегію невтручання на валютному ринку, що, як виявилося, лише сприяло зміцненню нацвалюти. Щоправда, у регулятора, окрім сприятливої кон’юнктури на зовнішніх ринках, назвали ще одну причину стабільної ситуації з курсом гривні – достатній рівень сплати квартальних податків.
Уся нинішня ситуація викликає щирий подив навіть у скептиків – адже курс гривні демонструє зміцнення навіть на тлі відсутності чергового траншу МВФ, постійної загрози військового втручання з боку РФ та несприятливих наслідків виходу української економіки із пандемії коронавірусу, яка ще досі остаточно не відступила.
Який курс отримаємо восени?
Попри два місяці умовного «невтручання» у справи валютного ринку, Нацбанк минулого тижня вирішив скористатися ситуацією і викупити одразу 375 мільйонів доларів для поповнення своїх золотовалютних резервів. Гравці на ринку звернули увагу на цей крок саме тому, що це було найбільше поповнення резервів від початку року.
Очевидно, НБУ поступово нарощує резерви не лише з метою забезпечення стабільності банківської системи, але й зважаючи на виплати за зовнішніми запозиченнями. Найімовірніше, якщо ситуація на зовнішніх ринках збережеться, а фундаментальні фактори стабільності української економіки лише посилять свій вплив, до кінця літа гривня може зміцнитися ще більше до коридору 25,5 – 26,30 гривень за долар.
Один із фундаментальних чинників додасть ясності у майбутнє поведінки нацвалюти – завтрашній саміт президентів США та Росії, де, зокрема Україна згадуватиметься у двох аспектах: в ситуації мирних перемовин щодо деокупації українських територій та рішення про запуск газопроводу «Північний потік-2».
Ще одним важливим фактором підтримки вітчизняної валюти не лише цього літа, але й восени – відновлення закордонних подорожей українців та збільшення потоку заробітчан у країни ЄС після тривалого спаду ділової та економічної активності, спричиненої пандемією коронавірусу COVID-19.
Так чи інакше, до кінця року в Україні поки що складаються сприятливі обставини, які можуть лише допомогти гривні не лише втримувати, але й поліпшувати свої курсові можливості. Щоправда, варто пам’ятати, що тривалий період зміцнення – так само зміниться і на період коливань та послаблення. І два вагомих економічних фактори, які можуть стати передвісниками зниження курсу нацвалюти – відсутність прогресу із кредитуванням від МВФ та продаж нерезидентами ОВДП, які все одно потрібно буде повертати їм у валюті.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»