У товаришах немає згоди: що дав Україні саміт НАТО в Брюсселі

У Брюсселі відбувся саміт НАТО, на якому пролунали обнадійливі формулювання – Україна стане членом Альянсу. Невід'ємною частиною цього процесу буде надання нашій країні ПДЧ (Плану дій щодо членства в НАТО). Зазначається, що схоже формулювання прозвучало для України вперше з часів пам'ятного Бухарестського саміту НАТО 2008 року. І, якщо розібратися, то це єдиний плюс, який ми можемо записати собі за підсумками саміту. Практично ж Україна ані на крок не наблизилася до членства в Альянсі.

Черговий саміт НАТО в Брюсселі відбувався винятково для країн-членів Альянсу, без участі партнерів, до яких належить Україна. Це викликало відоме здивування в Києві, де справді розраховували не просто на запрошення, а й на вирішення питання щодо надання нашій країні ПДЧ. Але зрештою саміт пройшов без нас, хоча українське питання явно присутнє на порядку денному і знайшло своє відображення в підсумковому комюніке.

Копію цього документа надали журналістам. У ньому йдеться, що Альянс підтверджує рішення, «ухвалене в 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу і при цьому План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід'ємною частиною цього процесу». Відзначається, що подібне формулювання звучить щодо України вперше від 2008 року, тоді як щодо Грузії – ще одного претендента на членство в НАТО, так говорять від 2016 року.

Ще раз нагадаємо, що Україна і Грузія намагалися отримати ПДЧ на Бухарестському саміті 2008 року. Але зрештою обидві країни задовольнялися обіцянкою, що вони стануть членами НАТО без зазначення конкретних термінів. Процес отримання ПДЧ для обох держав був зірваний у результаті дипломатичних зусиль Російської Федерації. Провідниками російської позиції стали тоді Франція і Німеччина, які не дозволили досягти необхідного консенсусу в цьому питанні. Німеччина і до сьогодні активно лобіює російські інтереси, наприклад, у будівництві небезпечного для економіки України газопроводу «Північний потік-2».

І тоді, і зараз Кремль розглядає зближення України з НАТО, як якусь «червону лінію». Наприклад, у своєму нещодавньому інтерв'ю телеканалу «Росія-1» президент РФ Володимир Путін наголосив, що вступ України в Альянс «має практичне значення». На його думку, в цьому разі на території України можуть бути розміщені пускові установки. Запущені з них ракети зможуть долетіти до Москви за 7-10 хвилин. Зрозуміло, військова складова – це лише одна з причин, чому Кремль не хоче бачити Україну в Альянсі.

План дій щодо членства в НАТО, як особлива програма для країн-кандидатів, була запроваджена в 1999 році за результатами Вашингтонського саміту Альянсу. ПДЧ передбачає індивідуальний діалог з країною-кандидатом, конкретні заходи, пов'язані з підготовкою до вступу в НАТО. ПДЧ суто індивідуальний і не є переліком певних критеріїв, необхідних для вступу в «клуб». Перебувати на стадії ПДЧ можна досить тривалий час, але всі країни, які пройшли через цей етап, так чи інакше, вступили до Альянсу. Тому в Кремлі чудово розуміють, що отримавши ПДЧ, наша країна рано чи пізно вступить до НАТО, а тому в РФ готові активно протидіяти цьому вже зараз.

Іншими словами, не отримавши ПДЧ, ми не потрапимо і в НАТО, але і ПДЧ нам треба ще отримати. Про те, наскільки це буде нелегко, свідчить невдалий досвід Бухарестського саміту 2008 року. Згоди щодо українського питання серед країн-учасників НАТО немає. Напевно, кандидатуру України підтримають країни Балтії, Польща і Туреччина. Але й противники такої інтеграції, які не хочуть сваритися з Росією, теж будуть. Наприклад, та ж Франція чи Німеччина. Цікаво, що найближчий лобіст надання Україні ПДЧ в 2008 році – США, тепер досить песимістично налаштований щодо найближчих перспектив вступу нашої країни до Альянсу.

На цьому тлі відновлення формулювання про те, «Україна стане членом Альянсу» за допомогою Плану дій, є для нас дуже слабким плюсом. У практичному ж плані воно ніяк не наближає Україну навіть до отримання ПДЧ, не кажучи вже про конкретні перспективи членства в Альянсі.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps