30 червня Україна та Китай підписали міжурядову угоду про співпрацю у галузі інфраструктури. У цій, здавалося б, досить звичній події, є два цікавих моменти. По-перше, про угоду від українського Мінінфраструктури стало відомо тільки через тиждень. А по-друге, за кілька днів до її підписання Україна відкликала свій підпис під документом ООН, в якому йшлося про потребу вивчити ситуацію з правами людини в Сіньцзяні. І китайські ЗМІ на цьому факті наголосили. Що передбачає угода та як Китай раніше кредитував Україну – на інфографіці «Слово і діло».
У Міністерстві інфраструктури повідомили, що пріоритети співпраці України і Китаю у новій угоді – аеропорти, порти, залізничний транзит, комунікації, муніципальне інженерне будівництво.
Інші деталі угоди стали відомі від колишнього заступника міністра Віктора Довганя. За його інформацією, угода дасть змогу залучати пільгові кредити від китайського Ексімбанку – до 2% річних терміном на 15 років. Пілотними інфраструктурними проєктами можуть стати міст М22 біля Кременчука і перша черга кільцевої дороги Києва.
Іншу інфраструктурну угоду між Україною і Китаєм було підписано в квітні 2011 року. Кредитна угода між Експортно-імпортним банком Китаю та Держагентством з інвестицій передбачала залучення 2 млрд доларів на інфраструктурні проєкти в Київській області.
У червні 2011 року був укладений контракт на надання кредиту на будівництво залізничної гілки між Києвом і аеропортом «Бориспіль». Україна домовилася з Китаєм про залучення 372 млн доларів під державні гарантії на 15 років.
Менше ніж через рік, в березні 2012-го, було підписано кредитну угоду між ВАТ «Лисичанськвугілля» та Державним банком розвитку Китаю. Договір передбачав реалізацію пілотного проєкту модернізації шахти імені Мельникова в Луганській області. За рахунок кредитних коштів повинні були залучити 85 млн доларів на 9 років.
У липні 2012 року Міністерство аграрної політики України та китайський Ексімбанк уклали меморандум про співпрацю для підтримки пріоритетних проєктів у сільському господарстві. Під державні гарантії, на 15 років (з п'ятирічним пільговим періодом), в галузь повинні були залучити 3 млрд доларів. Україна мала в рамках повернення кредиту щорічно поставляти в Китай 2-2,5 млн тонн кукурудзи.
У березні 2015-го стало відомо, що китайська компанія CITIC Construction Co., Ltd інвестує в будівельний ринок України 15 млрд доларів – меморандум підписали між компанією та Міністерством регіонального розвитку. Кошти залучалися під мінімальний відсоток на 15 років з правом пролонгації.
Одна з останніх угод з Китаєм була укладена в квітні 2019 року між Державним експортно-імпортним банком України та Китайської корпорацією страхування експортних кредитів (SINOSURE)
Згідно з договором, SINOSURE повинна надавати страхову підтримку із проєктів, щодо яких подано заявки через Укрексімбанк і укладені контракти китайськими підприємствами в Україні. Загальний ліміт страхування – 500 млн доларів.
Нагадаємо, Associated Press з посиланням на джерела повідомляло, що Китай погрожував Україні зупиненням постачання вакцини CoronaVac, якщо Київ не припинить підтримувати позицію ООН щодо ситуації у китайському Сіньцзяні. У Китаї ці звинувачення відкинули.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»