В українському суспільстві вже не перший рік тривають спроби оцінювати стан та роль державних органів через призму того, скільки грошей до бюджету вони приносять. Часом, такий дискурс намагаються навіть фіналізувати, на кшталт: «то чи потрібен нам цей орган, якщо він приносить Х коштів, а витрачаємо ми на нього суттєво більше за цей самий Х»?
Насправді, цей дискурс є свідомо непродуктивним, оскільки держава існує не тому, що це прибутково, а тому, що інакше неможливо. Безумовно, за відсутності органів державної влади, які б встановлювали правила, жодної «нормальної» економічної діяльності не могло б існувати. Але ключове, тут не в тому, щоб суспільство отримувало дохід від діяльності державних органів, а в тому, щоб у кожного члена суспільства була змога отримувати дохід від своєї законної діяльності, в умовах захисту з боку держави.
Ще можна зрозуміти і навіть підтримати дискусію про потребу реорганізації окремих органів, які мають функції дублювання, відверто не потрібні (саме тут варто згадати жарт про міністерство для айтішників) тощо. Але ця дискусія часто деструктивна в контексті органів правопорядку. Принаймні в тій частині, що умовна «ефективність» у грошовому еквіваленті визначатиме необхідність існування того чи іншого органу. Особливо цікаво, що продукується теза, відповідно до якої, органи державної влади взагалі «не окупаються», що м'яко кажучи є сумнівним твердженням. Для ілюстрації візьмемо два приклади: Державну фіскальну службу (ДФС) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
Результати роботи НАБУ у 2017-2020 рокахНайбільші обсяги відшкодованих збитків у результаті роботи НАБУ були в 2020 році та становили 1 млрд 688 млн грн.
На днях ДФС відзвітувала про загальний економічний ефект від своєї роботи в розмірі понад 13,1 млрд гривень. Це тільки за пів року. Наскільки зрозуміло з інформації служби, це відшкодування завданих державі збитків в розмірі 864 млн грн, упередження відшкодування ПДВ з бюджету в розмірі 2,2 млрд грн, вилучення підакцизної продукції на понад 2 млрд грн, в зоні розмежування вилучення товарно-матеріальних цінностей на суму близько 112 млн грн, у сфері державних закупівель за результатами перевірок стягнення понад 1,5 млрд грн.
Структура видатків державного бюджету на утримання ДФС цього року становить 1,3 млрд, минулого – 0,9 млрд (обидва роки це витрати з реорганізації органу), а у 2019 році на повноцінну роботу органу було витрачено 10,8 млрд. Виходить, що сальдо безумовно позитивне і вже вимірюється десятком мільярдів, і це в умовах реорганізації. До речі, пишуть, що ці цифри за 6 місяців роботи перевищують показники за минулі роки. Зважаючи на компетенцію ДФС – це ледь не єдиний орган з системи правопорядку, ефективність якого справді залежить від фінансових показників. Інша справа – НАБУ.
Економічний ефект від діяльності НАБУ (і САП) за той самий період 2020 року (за 2021-й дані наразі відсутні) — 1,5 млрд грн. Період інший, цифри враховуються, що логічно, теж інші. За інформацією Бюро, йдеться про кошти, відшкодовані державним підприємствам добровільно та у результаті позовної роботи, застави, стягнуті в дохід держави з підозрюваних, які порушили обов’язки, а також незаконну компенсацію за оренду житла, повернуту екснардепами.
Сукупні видатки бюджету у 2020 році на НАБУ та САП – 1 млрд. Проте, суттєва кількість повернених коштів – це не ключове завдання цього органу. Зменшення корупційних проявів в державі – це компетенція НАБУ, і від цього прямо залежить економічний розвиток. А це в себе включає, зокрема і превентивну функцію, результати якої в кількісних критеріях (грошових сумах) вирахувати практично неможливо. Отже і дискусія про їхню ефективність лише виходячи з цифри не доречна.
Висновок можна сформулювати такий: якщо, наприклад, митниця, не виконує план і ми на неї витрачаємо більше коштів ніж отримуємо митних платежів, то це не привід розформовувати такий орган взагалі. Привід замислитися, чому вона так працює. Якщо СБУ не принесло в бюджет ані копійки – то це не означає, що такий орган концептуально нам не потрібен. Безумовно, приємно, якщо приклади на кшталт інформації від ДФС будуть частіше лунати і щодо інших органів. Та треба одночасно пам’ятати, що для органів, які менше працюють з економікою – це не вирішальний критерій.
Богдан Бондаренко, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»