Подкаст «Словом» за 15 липня: дельта-штам коронавірусу та український газ

Читать на русском

Про нові дані щодо Delta-штаму коронавірусу в Україні та плани Польщі ухвалити вакцинацію дітей. Про активацію питання деокупації Криму та непідконтрольних територій Луганської та Донецької областей. Про результативність законотворчої діяльності українського парламенту ІХ скликання. Та про газ, який Україна видобула і використала за останні 10 років. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Дельта-штам дістався Закарпаття

У Закарпатській області лабораторно підтвердили два випадки штаму коронавірусу Delta у двох місцевих жителів, які повернулися з Росії. Про це повідомив заступник міністра охорони здоров'я - головний санітарний лікар України Ігор Кузін, його цитує УНН.

«Попередньо відомо, що люди, захворіли після повернення їх або їхніх родичів з Російської Федерації (РФ), де зареєстрований зараз спалах Дельта-штаму. Зараз, за ​​повідомленнями лікарів, жінка і чоловік пройшли курс лікування і виписані додому», - сказав Кузін. Головний санлікар уточнив, що всього в Україні нині є чотири підтверджених випадки штаму Delta (2 - в Києві та 2 - на Закарпатті).

Тим часом Польща планує розпочати вакцинацію дітей віком до 12 років. Відповідне рішення розглядається задля попередження четвертої хвилі коронавірусу. За словами голови польського уряду Матеуша Моравецького, країна надасть можливість вакцинувати дітей віком до 12-ти років, якщо на те буде дозвіл від ЕМА та інших лікарських агентств. Раніше Франція почала вакцинацію підлітків віком від 12 років.

В Україні з початку вакцинальної кампанії від COVID-19 вже зробили 3 673 755 щеплень.

Деокупація Криму та Донбасу

Україна активізувала питання деокупації Криму та шукає різноманітних виходів у зміні формату мирних перемовин щодо тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Активізація процесу помітна по всіх фронтах: Верховна рада ухвалює низку законопроєктів щодо деокупації півострова – про корінні народи, скасування вільної економічної зони «Крим», а також пов’язані з ним зміни до Податкового та Митного кодексів України. МЗС активно працює над залученням міжнародної спільноти до саміту «Кримської платформи», який має відбутися напередодні Дня Незалежності 23 серпня поточного року.

Своєю чергою, у Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомили про направлення законопроєкту про перехідний період на тимчасово окупованих територіях до Венеціанської комісії для отримання експертного висновку. Цей документ є одним із важливих кроків із деокупації, адже в ньому пропонується запровадити елементи перехідної юстиції, окреслити засади відновлення правосуддя на деокупованих територіях, створити передумови для формування кадрових резервів державних службовців та поліцейських для роботи на деокупованих територіях та інші кроки.

На тлі робочих поїздок глави держави у Німеччину та США, заяв про пріоритетність деокупації територій Донбасу та Криму, а також «сигнальними» змінами у внутрішній політиці – можемо констатувати наближення змін у процесі деокупації.

Яких основних змін варто очікувати найближчим часом? А також як пов’язані з цим процесом стаття Путіна, відставка Авакова і Північний потік-2 - про це читайте в авторській колонці Олександра Радчука на нашому сайті та в телеграм-каналі.

Законодавчі ініціативи Ради за два роки

«Слово і діло» продовжує підбивати підсумки практично дворічної роботи Верховної ради IX скликання. Загалом, за підрахунками наших аналітиків, у Раді було зареєстровано 6 тисяч 143 законодавчі ініціативи.

Щоправда, у цю цифру входять не тільки ініціативи депутатів IX скликання, а й «хвости» - законопроєкти, які перейшли з минулого скликання.

Так у парламенті зареєстровано 3 тисячі 867 законопроєктів, 4 проєкти Кодексів і 2 тисячі 272 постанови.

Президент Володимир Зеленський вніс у Раду 146 законопроєктів, з яких 91 вже став законом, 4 ухвалили та направили президенту ж на підпис, а 7 проголосували за основу. Крім того, президент подав 14 постанов, 12 з яких вже було ухвалено.

Народні депутати зареєстрували в парламенті 3 тисячі 272 законопроєкти: 316 з них вже стали законами, 8 – ухвалено, 22 – направили на підпис Зеленському, 124 – ухвалили за основу, 4 – були ветовані президентом і чекають на розгляд з його пропозиціями.

Крім того, нардепи внесли 4 проєкти Кодексу (один ухвалили з пропозиціями президента) і 2 тисячі 213 постанов (1 тисячу 36 ухвалили).

Детальніше про результативність законотворчої діяльності українського парламенту - читайте у нашому аналітичному матеріалі з інфографікою.

Раніше, нагадаємо, «Слово і діло» аналізувало, хто з депутатів більше за інших давав обіцянок, а хто – виконував або провалював.

Також в нас є інфографіка про те, хто з народних обранців й досі за два роки не виконав жодної своєї обіцянки.

Український газ

Попри те, що Україна нарощує власний видобуток газу, а рівень його споживання знижується, ми все одно поки що не можемо відмовитися від імпорту блакитного палива.

Зараз Україна самостійно забезпечує дві третини своїх власних потреб. У найближчі кілька років уряд сподівається відкрити нові родовища і завдяки їм наростити видобуток, щоб перекрити потреби та населення, і промисловості - та таким чином досягти нарешті енергонезалежності.

У 2000-му «Нафтогаз» та інші компанії добули 18,1 млрд кубів газу, а загальний обсяг споживання становив 73,4 млрд куб – 37,6 млрд для промисловості і 27,5 млрд для населення.

До 2006 року Україна наростила видобуток до 20,7 млрд кубометрів, при цьому споживши 73,9 млрд куб (31,5 млрд – прийшовся на промисловість, 34,2 млрд – нарахували населенню).

У 2009-му рівень видобутку вітчизняного газу зріс до 21,3 млрд кубометрів, за рахунок цього можна було повністю перекрити потреби промисловості. Для населення газу все одно б не вистачило, бо рівень споживання склав 28,9 млрд кубометрів.

У 2013-2014 роках українського газу теж би вистачило для потреб промисловості. Але точно не для населення.

З 2015 року рівень видобування вітчизняного газу і його споживання вже дозволяли покрити потребу або населення, або промисловості. З урахуванням соціальної спрямованості держави та за умови гарантування українським видобувним компаніям розумних фіксованих націнок - логічно б було обрати, звичайно, перший варіант. Так у 2015-му було видобуто 19,9 млрд кубометрів газу. Рівень споживання промисловості склав 11,2 млрд кубометрів, а населення – 18,9 млрд.

Минулого року рівень споживання промисловості склав 9,1 млрд кубометрів, а населення – 12,9 млрд кубометрів. При тому, що Україна видобула 20,2 млрд кубометрів газу, ще 15,9 млрд кубометрів газу Україні довелося імпортувати.

Скільки газу видобувалося в Україні протягом останніх десяти років, та скільки споживалося і ким - інформацію про це ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці на нашому сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: