Росія вперше поскаржилася на Україну до Європейського суду з прав людини. У своєму позові РФ звинувачує Україну у загибелі людей на Майдані, у дискримінації росіян, водній блокаді Криму та катастрофі МН17. Деякі пункти скарги стосуються подій 2014-2015-х років. «Слово і діло» розібралося, чому РФ тільки зараз вирішила вдатися до такого кроку, навіщо це країні-агресору та чи становить позов реальну загрозу для України.
«Найкращий захист – напад»
Росія звинувачує Україну у тому, що вона не закрила повітряний простір над Донбасом, через що був збитий літак Малайзійських авіаліній у 2014 році. Політолог Петро Олещук вважає, що своїм позовом Росія намагається зіграти на випередження – перекласти або розділити вину, до того, як її офіційно визнають.
Але з боку логіка росіян має такий вигляд: «Грабіжник вдерся у відчинену квартиру і вбив господаря. А тепер він просить пом’якшення, бо власник сам винен, що не замкнув двері».
Авіакатастрофа MH17 над Донбасом: як просувається розслідуванняРейс MH17 був збитий над Донецькою областю майже сім років тому. Як просувається розслідування – на інфографіці.
За словами експерта, Росії немає сенсу доводити, що вона не причетна до катастрофи МН17, адже є докази зворотного.
«Але можна причепитися до того, що, мовляв, винуваті всі: Росія – що збила, Україна – що простір не закрила», – зазначив Олещук.
Ймовірно, жодного позитивного результати для себе Росія не отримає, але, таким чином, отримає прекрасний аргумент для внутрішнього вжитку.
Позов як засіб внутрішньої пропаганди
Навіщо Росія чекала стільки років, щоб подати позов? За словам експерта, тому що саме зараз з’явилася пропагандистська потреба все це обіграти.
Є така концепція: перекривати щось несиметричне асиметричними відповідями. Тезу винуватості України Росія почне розганяти серед своїх союзників у Європі, мовляв, не все так однозначно і треба розбиратися.
Однак, на думку політолога, ефекту окрім пропаганди, не буде. Але їм, мабуть, нічого іншого і не треба.
Цей позов, за словами Олещука, має переважно внутрішній пропагандистський ефект. Таким чином влада Росії посилює авторитет в очах свого народу.
«Питання не в тому, що вони хочуть щось реально виграти, а у створенні відповідних пропагандистських інформаційних приводів, зокрема, для внутрішнього вжитку», – каже експерт.
Утиски «усього російського» в Україні
Частина пунктів позову стосується обмеження прав росіян в Україні, їхньої дискримінації. Росія стверджує, що в Україні утискають російський бізнес, дискримінують російськомовне населення та витісняють мову з суспільної сфери.
Також Росія звинувачує Україну у нападі на її дипломатичні представництва та у відмові надання правової допомоги російським слідчим органам.
Роль у формуванні цих пунктів також міг відіграти закон про корінні народи України, який так розкритикувала Росія.
«У цьому контексті вони так само подають відповідний позов. І потім у своєму середовищі вони вказуватимуть, що Україна утискає права росіян різними способами», – припускає Олещук.
Нещодавно в Росії почали впроваджувати концепцію вищості національного права над міжнародним. Зокрема, це стосується юрисдикції ЄСПЛ. Далі, на думку експерта, Росія казатиме, що вона звернулася до Європи, а та навіть нічого розглядати не стала. Тоді у влади з’явиться аргумент для народу: надії на Європу немає, їхні розповіді про демократію – вигадка, тому треба самостійно себе захищати.
Позов Росії до ЄСПЛ: чи є реальна загроза для України
На думку політолога, позов Росії не становить реальної загрози для України.
«Якби він ніс реальну загрозу, вони не чекали б більше п’яти років, коли усе буде розглянуто, вони подали б його набагато раніше», – каже Олещук.
Проте на думку голови Комітету Асоціації правників України з міжнародного права Анни Буквич, Європейський суд з прав людини може прийняти позов Росії.
«Однак він має, скоріше, політичне значення, оскільки більшість позовних вимог є фактично копіюванням попередніх позовів України, які вона раніше подавала проти Росії», – зазначила експерт.
Буквич також не вбачає реальних перспектив у цьому позові, адже в інших інституціях вже є позови від України проти РФ, в яких останню визнається державою-агресором.
Нагадаємо, раніше радник глави Офісу президента також зазначив, що у скарги Росії до ЄСПЛ немає юридичної перспективи.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»