Представники Національного корпусу влаштували акцію протесту на Банковій, щоби запобігти «зраді та капітуляції», однак мирний мітинг не вдався. «Слово і діло» разом з експертами розбиралось, чому таку акцію вирішили провести саме зараз та кому це може бути вигідно.
Що сталося на Банковій?
У суботу, 14 серпня, представники Національного корпусу вирушили до Офісу президента на акцію протесту «Зупинимо капітуляцію!», вимагаючи відмовитися від імплементації так званої «формули Штайнмаєра» в українське законодавство і відновлення подачі води в Крим.
«Йдемо до ОП, щоб дати зрозуміти владі: нас не зламати репресіями, тиском, сфабрикованими політичними справами. Ми не допустимо реалізації зрадницьких домовленостей та капітуляції країни перед Кремлем», – зазначили у Нацкорпусі.
Загалом на акцію зібралося близько 1,5 тисячі представників Національного корпусу та ветеранів. Свою чергою, Національна поліція взяла під посилену охорону Офіс президента.
Речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко пояснив, що деяких учасників не пускали на Банкову, бо вони не захотіли пройти безпекову перевірку.
Однак провести мирну акцію так і не вдалося. Мітингувальники спровокували сутички із силами правопорядку. Частина вулиці була в диму від димових шашок, що, ймовірно, летіли з боку активістів, та сльозогінного газу, який застосувала поліція.
Однак, деякі представники Нацкорпусу намагалися стримати сутичку.
«Поліція і Національна гвардія України були змушені застосувати поліцейські заходи примусу, зокрема із застосуванням спецзасобів», – прокоментували сутички у МВС.
7 поліцейських зазнали опіків очей, декілька нацгвардійців – травми. Своєю чергою, Нацкорпус заявляє, що «від протиправних дій правоохоронців» постраждав один учасник акції протесту.
Що передувало проведенню акції
5 серпня у Харкові Служба безпеки України викрила масштабну банду рекетирів бізнесу. Силовики провели обшуки в рамках кримінального провадження, фігурантами в якому є члени Національного корпусу, та затримали 7 їхніх представників.
Ба більше, щодо одного з представників Нацкорпусу з'являються підозри у зв’язках з ФСБ Росії і КДБ Білорусі.
Організована злочинність: скільки груп і організацій виявили в 2015-2021 рокахСкільки організованих груп і злочинних організацій було виявлено в Україні в 2015-2021 роках – на інфографіці.
СБУ також опублікувала аудіозаписи, де, ймовірно, підозрювані погрожують харківським підприємцям. У Національному корпусі їх назвали «зрежисованою медіа-маніпуляцією».
Пізніше керівник Центрального штабу Нацкорпусу Максим Жорін заявив, що обшуки свідчать про те, що «Зеленський почав зачистку вулиці, розуміючи, що восени його чекають масові протести».
Після цього лідер Нацкорпусу Андрій Білецький пообіцяв, що після затримань «буде гаряче», а в організації анонсували проведення акції протесту на Банковій.
За словами політолога Володимира Фесенка, в обшуках у Харкові присутній мотив наведення новою владою своїх порядків. А Нацкорпус у відповідь на такі дії влаштував акцію протесту.
Що стоїть за акціями протесту на Банковій
Ще на початку тижня майбутня акція протесту стала ледь не головною новиною для російських ЗМІ у контексті України, яка зачіпає одразу кілька важливих тем.
За словами політолога, для російської пропаганди «два зайці вбиваються разом» – і нібито бунт проти Зеленського, і тема українського нацизму.
«Так, Нацкорпус захищає свої егоїстичні корпоративні інтереси. Але одночасно вони, не усвідомлюючи цього (хотілося б на це сподіватися), працюють на інтереси російської пропаганди (і взагалі на російські інтереси в Україні)», – зазначив експерт.
У Росії стосовно України є певні стереотипи і наративи, у які їм хочеться (вигідно) вірити. Зокрема, про розквіт націоналізму, безлади і протести проти влади.
Новину про акцію протесту російські ЗМІ висвітлювали під кутом «нацисти в Україні», «безлад», «націоналісти проти Зеленського». І все те, що у суботу відбувалось на Банковій, федеральні російські телеканали подали з відповідними коментарями.
«Це традиційні російські пропагандистські наративи, які зараз знову використовуються, а телевізійну картинку під це створює Нацкорпус», – каже політолог.
За словами Фесенка, Росія ототожнює український націоналізм з нацизмом.
«Після 2014 року це стало обов’язковою програмою, одним з головних гасел російської пропаганди. А те що робить Національний корпус – підтверджує це», – додав експерт.
Фактично, Нацкорпус наче й працює в своїх інтересах, але тим самим задовольняє інтереси своїх ворогів. Саму ж назву акції Фесенко назвав відвертим плагіатом.
Нагадаємо, 6 жовтня 2019 року у Києві та низці інших українських міст громадяни вийшли на віче під гаслом «Ні капітуляції», щоб висловити незгоду з затвердженням так званої «формули Штайнмаєра». За кілька днів до цього її погодили учасники Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі.
Фактично, за словами політолога Володимира Фесенка, Національний корпус часто займається егоїстичним, ксенофобським націоналізмом, коли головною метою стає не боротьба за своє, а боротьба проти чужих.
Політолог Віктор Бобиренко також переконаний, що суботні протести були піар-акцією, адже, насамперед, це хороша нагода нагадати про себе під час літнього політичного затишшя.
Нагадаємо, під час акцій протесту під Офісом президента на кореспондента видання «Букви» Олександра Кужельного було скоєно напад. Молодики знімали все, що відбувається, і згодом опублікували відеозапис.
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом завдання тілесних ушкоджень. Нападникам загрожує до п’яти років позбавлення волі.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»