Про інавгураційний саміт Кримської платформи та схвалену на ньому декларацію. Про зустріч міністрів енергетики України, Німеччини та США. Про прирівняння українських електронних паспортів до їхніх матеріальних аналогів. Та про кількість учнів та закладів освіти в Україні за часів незалежності. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Кримська платформа: підсумки першого саміту ініціативи
У понеділок, 23 серпня, у Києві відбувся інавгураційний саміт Кримської платформи, який офіційно запустив перший міжнародний формат з питання деокупації Криму. Усі учасники першого саміту Кримської платформи схвалили декларацію, яка фіксує невизнання анексії півострова Російською Федерацією.
Учасники саміту підтвердили відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води.
«Учасники Міжнародної Кримської платформи не визнають і продовжують засуджувати тимчасову окупацію та незаконну анексію Криму, яка є прямим викликом міжнародній безпеці із загрозливими наслідками для міжнародного правопорядку, який захищає територіальну цілісність, єдність і суверенітет усіх держав», – йдеться в документі.
Зокрема, декларація передбачає зобов'язання розглянути додаткові дипломатичні, політичні, обмежувальні санкції щодо Росії у разі подальшої агресії. Також у документі зазначено про об'єднання зусиль усіх країн-учасниць платформи задля зміцнення безпеки, стабільності в Чорноморському регіоні.
Важливо, що вперше на міжнародному рівні Російську Федерацію визнано державою-окупантом. Росію закликали виконувати свої зобов’язання відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та інших застосовних норм міжнародного права, і негайно припинити всі порушення прав людини та зловживання щодо жителів Криму.
Декларацію опубліковано на сайті Міністерства Закордонних Справ України.
Володимир Зеленський на під час відкриття саміту сказав, що сьогодні починається «зворотній відлік часу звільнення Криму», а також запросив Росію приєднатися до Кримської платформи для спільного вироблення шляхів деокупації Криму, зазначивши, що в декларації саміту, яка засуджує окупацію Криму, завжди буде рядок для підпису представника Російської Федерації. «Скоріш за все, цей підпис буде на останньому саміті Кримської платформи в Ялті», - додав президент України.
Енергетична безпека: про що говорили міністри енергетики троьї країн
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час відкриття саміту Кримської платформи розповів, що Україна зазнала величезних втрат від окупації Криму, за оцінками експертів мова йде про близько 100 млрд доларів.
«Одна з глобальних проблем - Крим знаходиться на межі екологічної катастрофи. Домівка мільйонів українців перетворюється на військову базу та режимний об'єкт. Крим є українським і ми ніколи не визнаємо Крим втраченою територією», - наголосив голова уряду.
А ще в ході роботи Кримської платформи зустрілися міністри енергетики України, США та Німеччини, вони обговорили загрози для енергетичної безпеки України та Європи від реалізації проєкту будівництва газогону «Північний потік-2».
Міністри обговорили можливість забезпечення постачання газу в Європу, важливість продовження транзиту українською ГТС і кроки, які забезпечать гарантії транзитного потенціалу. Крім того, учасники зустрічі обговорили застосування Третього енергетичного пакета та питання усунення монополії «Газпрому на європейському ринку».
Електронні паспорти прирівняли до звичайних: набув чинності закон
В Україні набув чинності закон, який прирівнює українські електронні паспорти до звичайних паперових. Про це повідомляє «Економічна правда».
Зазначається, що сам закон президент Володимир Зеленський підписав у квітні 2021 року, тоді ж в Офісі президента повідомили, що закон набуде чинності 23 серпня. Закон закріплює на законодавчому рівні визначення е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон і прирівнює їх до їхніх фізичних аналогів.
«Це дасть змогу використовувати ці цифрові документи під час подорожей залізницею або літаком у межах України; під час медичного обслуговування чи банківських операцій; для отримання адміністративних, готельних, телекомунікаційних, бібліотечних послуг та пошти; під час придбання товарів у магазині й для підтвердження особи на запит поліції та правоохоронних органів», - зазначили в Офісі президента.
При цьому, е-паспорти доступні лише тим українцям, які мають ID-картку або біометричний закордонний паспорт. Зазначається, що захищеність від підробок, простота отримання та зручність використання - є їхніми основними перевагами.
Водночас міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявляв, що якщо людині зручно використовувати паперові документи для отримання послуг, вона матиме на це право.
Раніше, нагадаємо, «Слово і діло» розбиралося із тим, що саме змінює режим «без паперів» і які саме держпослуги тепер можна отримати в електронній формі.
Українська середня освіта: що змінилося з 1992 року
Кількість закладів середньої освіти в Україні за роки незалежності скоротилася на кілька тисяч, учнів також поменшало. До 30-ї річниці Незалежності «Слово і діло» пропонує згадати, як змінювалася ситуація з середньою освітою в Україні з 1992 року.
Станом на початок 1992 року кількість закладів середньої освіти в України становила 21,9 тисячі, кількість учнів у них сягала 7,1 млн учнів. Така кількість учнів залишалася незмінною до 1999 року, водночас кількість закладів середньої освіти зросла до 22,1 тисячі. Вже за п’ять років кількість учнів в українських школах скоротилася до 6 мільйонів, кількість самих закладів зменшилася на 200 і таким чином повернулася до рівня 1992 року.
Станом на 2014 рік кількість учнів знову скоротилася – до 4,5 мільйонів, кількість закладів середньої освіти зменшилася – до 20,6 тис. З 2015 року у статистику перестали включати дані з тимчасово окупованого Криму та непідконтрольних територій Донбасу. Кількість учнів становила 3,8 мільйона, а кількість шкіл – 17,6 тис.
Станом на 2019 рік кількість учнів зросла до 4 мільйонів, однак кількість навчальних закладів скоротилася до 15,5 тисяч. У 2020 році кількість учнів збільшилась на один мільйон, а кількість закладів скоротилася – до 15,2 тис.
Дані щодо того, як змінювалася кількість закладів середньої освіти та учнів в Україні за роки незалежності - ми зібрали для вас в інфографіці на нашому сайті.
Раніше, нагадаємо, ми детально розбирали, як навчатимуться школярі та студенти з 1 вересня, а ще досліджували, які права та обов'язки мають учні та вчителі на період дистанційного навчання.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»