У середу, 1 вересня, відбулися довгоочікувані переговори між президентами України Володимиром Зеленським та США Джо Байденом. Головним плюсом цієї зустрічі, мабуть, слід вважати сам факт того, що вона відбулася. Все інше – не так однозначно.
Підсумком довгоочікуваної зустрічі між президентами України і США, як відомо, стало підписання спільної заяви про стратегічне партнерство між Києвом і Вашингтоном. Текст цієї заяви охоплює найширші сфери співпраці між двома країнами. Основні тези стосуються протидії російській агресії (США ще раз підтвердили, що ніколи не визнають російську спробу анексії Криму). Крім того, США висловили підтримку євроатлантичним прагненням України і готові надати нашій країні новий пакет безпеки на суму в $60 млн, який включає постачання ПТРК Javelin й іншого оборонного летального та нелетальної обладнання.
Також США, в межах протидії російському проєкту будівництва газопроводу «Північний потік-2», домагатимуться збереження транзитної ролі України. Крім того, США і Україна добиватимуться звільнення політичних в'язнів та заручників, що утримуються на окупованих територіях Донбасу і Криму. Також у 2021 році американська сторона планує виділити нам понад 463 млн доларів фінансової допомоги, орієнтованої на підтримку реформ, $45 млн гуманітарної допомоги для найбільш вразливих груп населення на Донбасі і ще близько 13 млн на боротьбу з COVID-19.
Судячи з характеру спільної заяви, вона була підготовлена заздалегідь і за підсумками розмови двох президентів не піддавалася особливим змінам. Найбільш конкретні її пункти стосуються тих опцій, які передбачають виділення матеріальної допомоги. Однак суми занадто малі для того, щоб говорити про справді серйозні вливання. Наприклад, $60 млн дозволяють придбати досить велику кількість «Джавелін», але ми пам'ятаємо про те, що американці забороняють тримати їх поблизу лінії розмежування на Донбасі, побоюючись, що вони потраплять до рук бойовиків.
Відомо, що Володимир Зеленський планував отримати набагато більше «плюшок» від зустрічі зі своїм американським колегою. Напередодні поїздки до Вашингтона, лунала інформація про те, українська сторона хотіла б отримати більше гарантій щодо боротьби з небезпечним для нашої країни російським газопроводом «Північний потік-2». Крім того, повідомлялося, що Володимир Зеленський розраховує умовити Джо Байдена розмістити на території України військові бази.
Прагнення розмістити на території України американські військові бази цілком зрозумілі на тлі агресивних планів Росії щодо нашої країни. На Банковій розраховують, що присутність американців стане додатковим запобіжником від можливого російського вторгнення. Але, як бачимо, отримавши проблеми в Афганістані, американці вирішили не лізти в чужу «кашу» і бажання Зеленського, найвірогідніше, так і залишилися бажаннями.
На цьому тлі нам ще раз дали зрозуміти, що відбиватися від противника, якщо Росія нападе, ми повинні будемо самостійно. А нам нададуть певну допомогу, причому судячи з усього, досить лімітовану. Це свідчить про те, що Україна повинна, нарешті, сама зайнятися зміцненням своєї армії. Хоча б передати військам ті перспективні системи озброєння, які нещодавно пройшли Хрещатиком на військовому параді з нагоди Дня Незалежності.
А поки що найголовнішим і незаперечним плюсом зустрічі Байдена і Зеленського можна вважати факт самої зустрічі. Політики познайомилися один з одним і «звірили годинники».
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»