За роки незалежності України понад 5 мільйонів гектарів земель незаконно вивели у приватну власність через механізм безоплатної приватизації. Тим часом деякі ділянки, якими користувалися органи влади ще з повоєнних років, залишалися «нічийними» за документами. На прикладі Державної служби спеціального зв’язку, яка використовує землі в тому числі для гарантування національної безпеки країни, «Слово і діло» показує суть проблеми і труднощі, які виникають у правовому полі.
Чому у Держспецзв’язку виникла проблема із землями
У чинному законодавстві зазначено, що землі військових можуть перебувати лише у державній власності. Однак земельні ділянки виділялися у післявоєнні роки, коли законодавство не передбачало отримання державного акту – вся земля і так була державною.
Землі Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації видавали у 40-50-ті роки XX століття.
У коментарі «Слово і діло» заступник голови Держспецзв’язку Володимир Трофименко пояснив, що за радянських часів земля для державних органів та установ надавалася рішенням відповідних комісаріатів або виконавчих комітетів. Тобто, земля відмежовувалась, але державні акти про це почали видавати пізніше.
«Фактично, тоді держава ніяк не оформлювала цю землю, а спиралася на рішення комітетів. Тобто, землю не вносили в держреєстри. Це дало змогу органам місцевої влади практично привласнити собі ці землі, коли їх переставали використовувати органи державної влади», – пояснив Трофименко.
У 2013 році внесли зміни до Земельного кодексу, після яких відбулося розмежування землі. Якщо на землі були об’єкти державної власності, вона закріплювалася за державою. Землі, на яких не було держоб’єктів та які могли б використовуватися для потреб громади, фактично переходили у комунальну власність.
Заступник голови Держспецзв’язку зазначив, що після цього багато земель не були оформлені належно та не були внесені до відповідних земельних реєстрів. У зв’язку з цим і продовжилося відчуження земель.
«У розпорядженні Служби була певна ділянка землі, однак розташовувати об’єкти на всій площині, не було потреби. Тому, користуючись тим, що земля була вільна, міська влада ухвалювала рішення забрати її собі. Вона робила технічну документацію і вносила ділянку у реєстри як свою землю», – навів приклад відчуження землі Трофименко.
Також він розповів, що нині у Служби є чимало ділянок, які протягом останніх років були виведені з власності територіальними органами, «захоплені» приватними особами, або ж землі «випадково ставали частиною природоохоронних територій».
У Держспецзв’язку вважають, що головна проблема з місцевою владою полягає у тому, що вона не враховує інтересів держави в особі Служби.
Порядок проведення інвентаризації земель, який передбачає внесення у спеціальні реєстри дані про державні землі, був затверджений Кабміном у 2019 році. У жовтні 2020 року між Міністерством оборони та Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру було підписано Меморандум про співпрацю, метою якого є зокрема проведення інвентаризації земель оборони.
Однак у Держспецзв’язку заявили, що до цього треба додати рішення про надання дозволу для виготовлення проєктної документації без участі місцевої влади.
«Місцева влада досить часто блокує це різними шляхами. На рівні Кабінету міністрів потрібне рішенням, яке надало б можливість всім державним органам виготовляти цю документацію і потім подавати її на підтвердження», – вважає Трофименко.
У Держгеокадастрі у коментарі «Слово і діло» пояснили, що проведення інвентаризації земель державної власності, зокрема земель Держспецзв’язку, лише на підставі наказу територіального органу Держгеокадастру суперечитиме статті 57 Закону України «Про землеустрій».
У законі сказано, що «технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється за рішенням власників земельних ділянок або за рішенням сільських, селищних, міських рад».
«Що стосується проведення державної інвентаризації земель Міноборони, повідомляємо, що Міноборони у 2021 році запропонували проінвентаризувати орієнтовно 33 тис. га земель, на які вже є рішення розпорядника земель, а саме обласних державних адміністрацій», – додали у Держгеокадастру.
Для чого Держспецзв'язку землі
У Земельному Кодексі України зазначено, що землі оборони – це ті, що надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій ЗСУ тощо.
80% штату Держспецзв'язку – військові. Вони займаються охороною безпеки у фізичному та інформаційному просторі. Під час війни фахівці забезпечують урядовий і спеціальний зв'язок, а також захищають державні інформаційні ресурси в кіберпросторі (в якому Росія також здійснює напади).
Військові також забезпечують зв’язок у зоні Операції Об’єднаних сил. Відповідно, землі, які належать Держспецзв’язку, є частиною інфраструктури забезпечення національної інформаційної безпеки.
Також у Служби є обов’язок перед військовослужбовцями стосовно їхнього соціального статусу, зокрема, забезпечення житлом.
Представник Держспецзв’язку розповів, що на вільній від об’єктів земельній ділянці можна будувати житло (якщо це дозволяє план населеного пункту) за рахунок інвесторів. Тобто, спершу проводять оцінку землі, а потім виставляють її на тендер.
За результатами будівництва Служба отримує відповідні квадратні метри і, таким чином, не бере з бюджету кошти на придбання квартир військовим.
Окрім цього, за словами заступника глави Держспецзв’язку, на територіях, які були у їхній власності, розташовувалось важливе обладнання, і його втрату ніхто не планує відшкодовувати.
Частину з цього обладнання мають використати для будівництва загальнонаціонального мультиплексу МХ-7, який забезпечить трансляцію українських телеканалів на всій країні, наприклад у віддалених прикордонних регіонах, де жителі не мають змоги безкоштовно дивитись вітчизняні канали.
Будівництво цього комплексу передбачено рішення Ради нацбезпеки від 14 травня.
Наразі Служба домовляється з місцевою владою, щоб та надала місце та дозвіл, куди можна перенести обладнання, а також компенсувала усі пов’язані з цим витрати (за транспортування обладнання, перевстановлення тощо).
Які ділянки можуть втратити військові і як свої рішення пояснює місцева влада
У Держспецзв'язку наголосили, що у переважній більшості випадків ані місцева влада, ані інші власники земель, відібраних у Служби, не йдуть на контакт і перемовини щодо повернення цих земель державі або відшкодування вартості.
Такі ділянки є в Києві, Одесі, Львові, Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій областях, Сумах. Загалом йдеться про близько 120 га. Найгостріша ситуація в Одесі та Львові. Зараз порушено шість судових справ за ділянки у цих містах.
Для прикладу, як розповіли у Держспецзв’язку, у Львові міська влада відмовляється офіційно оформити землю на Держспецзв'язку, яка була передана для потреб зв'язку ще в 1951 році.
На цій ділянці зараз територія нижніх Митрополичих садів. У вересні 2020 року на позачерговій сесії Львівська міська рада відвела у постійне користування Львівській Архиєпархії УГКЦ цю земельну ділянку.
За словами представника Служби, львівська влада практично ніяк це не аргументує – необхідні рішення або не виносяться на сесію, або за них не голосують, що своєю чергою потребує повторного звернення.
Міська рада апелює до того, що земля не внесена до Держгеокадастру, а державні акти на користування землею за концерном чи службою зв’язку відсутні.
«Слово і діло» також звернулось до Львівської міської ради, щоб дізнатися їхню позицію.
Там зазначили, що спірна земельна ділянка «історично використовувалась як нижні Митрополичі сади і входила до Святоюрського комплексу».
«Львівська міська рада не приймала ухвал щодо надання Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України земельних ділянок…. Право постійного користування Концерну Держспецзв’язку земельними ділянками за вказаними адресами не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», – заявили у міській раді.
У Львівській міськраді наполягають: у межах земельної ділянки відсутні будь-які об’єкти нерухомого майна, які перебувають у державній власності.
«У зв’язку з цим, Львівська міська рада надала Курії Львівської Архиєпархії Української греко-католицької церкви дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування нижніх Митрополичих садів та прилеглої території комплексу собору Святого Юра», – розповіли у Львівській міськраді.
Після звернення Концерну радіомовлення, був підготовлений проєкт ухвали, яка дозволила б Концерну надати ділянку для обслуговування технічної будівлі радіостанції та будинку трансформаторної підстанції.
«Проєкт ухвали розглядався Львівською міською радою на пленарному засіданні сесії 20.05.2021 та не набрав необхідної кількості голосів депутатського корпусу на підтримку. Нині звернень від Концерну радіомовлення про повторне винесення на розгляд Львівської міської ради проєкту ухвали в управління земельних ресурсів департаменту містобудування не надходило», – повідомили у Львівській міській раді.
Водночас, у грудні 2020 року військова прокуратура в інтересах Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення звернулася з позовом до суду щодо незаконної передачі в користування УГКЦ цієї землі.
Однак у серпні 2021 року Господарський суд Львівської області відмовив у задоволенні позову.
Нагадаємо, раніше ми писали, які пільги для учасників бойових дій передбачені в Україні.
Як змінювався розмір зарплат і пенсій українських військових з 2014 року, можна подивитися на інфографіці.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»