Про те, як депутати голосували за так званий «закон про олігархів» та про реакцію на це президента. Про те, які наслідки може мати обстріл автомобіля Сергія Шефіра. Та про найгучніші замахи на життя українських політиків. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Депутати схвалили закон про олігархів
Верховна рада ухвалила в другому читанні президентський закон про запобіганню загроз національній безпеці, пов'язаних з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів). Щоб вважатися олігархом, людина повинна відповідати щонайменше трьом з чотирьох критеріїв: брати участь у політичному житті, мати значний вплив на ЗМІ, бути бенефіціаром або контролювати природну монополію чи бізнес, що займає монопольне становище на одному з ринків, мати у власності активи на 1 млн прожиткових мінімумів.
Так званий закон «про олігархів» підтримали 279 нардепів, 54 голосували «проти», 27 – утрималися, 19 – не голосували.
Фракція «Слуга народу» за закон дала 229 голосів. З голосами допомогли також групи «За майбутнє» та «Довіра» – 18 і 15 голосів «за» відповідно. Закон підтримали 6 позафракційних депутатів, 5 голосували «проти», один – утримався, 8 – були відсутні. Ще 11 голосів було від фракції «Голос», 5 депутатів були «проти», один – утримався, один – не голосував і 2 – відсутні.
В «Опозиційній платформі – За життя» 20 депутатів голосували «проти», один – утримався, 9 – не голосували та 14 – були відсутні. «Проти» голосувала майже вся фракція «Європейська солідарність». У «Батьківщині» майже всі депутати утрималися.
Хто з народних депутатів голосував за, хто проти, кого в сесійній залі взагалі не було - про це дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу з інфографікою на сайті.
Нагадаємо, що на «Слово і діло» є окремий матеріал про те, як Володимир Зеленський пропонує боротися з олігархією і що з цього приводу думають експерти.
Реакція Зеленського на прийняття закону про олігархів
До речі, президент України Володимир Зеленський прокоментував ухвалення Верховною радою законопроєкту про олігархів у другому читанні. Свій коментар він оприлюднив у Telegram.
«Я вдячний кожному депутату, який підтримав цей закон. 229 «за» від «Слуги народу» та 279 «за» в цілому в парламенті – це правильний сигнал. Олігархічної гілки влади в Україні більше не буде. Законодавча, виконавча та судова – так. А для олігархів шлях єдиний – стати чистим бізнесом», - зазначив президент.
І додав, що завдяки антиолігархічному закону - Україна отримує історичний шанс на побудову «цивілізованих і чистих відносин між великим бізнесом і державою».
Нагадаємо, у першому читанні законопроєкт був схвалений ще 1 липня. Між першим і другим читанням нардепи подали до нього 1,3 тисячі поправок. Тепер закон проголосовано у другому читанні, при цьому ВР не дочекалася остаточних висновків Венеціанської комісії, які очікуються в середині грудня-місяця.
Замах на Шефіра: які можуть бути наслідки
Першого помічника президента Сергія Шефіра, на якого було скоєно замах, взяла під охорону Служба безпеки України. Про це повідомило РБК-Україна джерело в правоохоронних органах.
До цього з'ясувалося, що чиновник не перебував під державною охороною, оскільки згідно з чинним законодавством він не входить до переліку осіб, яким охорона належить за посадою.
Хто б не стояв за замахом на Сергія Шефіра, але влада непогано скористалася ситуацією, що склалася. «Ця подія відкриває широке поле для закручування гайок у нашій країні», - пише у своїй авторській колонці на «Слово і діло» Денис Попович. Країна знову входить до «жовтої» карантинної зони. А це означає ймовірність нових локдаунів і сплеску безробіття. Втомлене від карантинів суспільство цілком може відреагувати на це акціями протесту. А ситуація довкола замаху на Шефіра може, зокрема, стати додатковим приводом для того, щоб посилити поліцейський контроль і припинити ці акції в зародку.
Про інші можливі наслідки - читайте докладніше у статті на порталі.
Найгучніші замахи на українських політиків
Нагадаємо, перший помічник президента Володимира Зеленського Сергій Шефір пережив замах на життя. У Київській області його автомобіль обстріляли з автоматичної зброї: Шефір не постраждав, але був поранений його водій.
«Три основні версії, які розглядає Нацполіція: це - зв'язок із державною діяльністю потерпілого, з метою тиску на вище керівництво держави, і - з метою дестабілізації політичної ситуації в нашій державі, в тому числі розглядається версія з участю спецпризначенців іноземних держав», - розповіли у поліції.
У листопаді 1991 року Леонід Кравчук, тоді спікер парламенту і кандидат у президенти, пережив замах під час передвиборчої кампанії. У Харкові невідомий намагався вдарити Кравчука ножем, але майбутнього президента закрив собою охоронець. Зловмисника так і не знайшли.
У тому ж році, 3 листопада, внаслідок замаху загинув народний депутат Євген Щербань. Його застрелили на льотному полі аеропорту Донецька після повернення з Москви. Внаслідок стрілянини загинули також його дружина і ще двоє людей. У 2000 році вдалося заарештувати одного з виконавців вбивства, якого засудили до довічного ув'язнення – не тільки за вбивство Щербаня, а й за кілька інших злочинів.
Ексглаву Національного банку України, колишнього нардепа Вадима Гетьмана застрелили в ліфті його будинку 22 квітня 1998 року. Вбивцю вдалося затримати лише у 2002 році. Він відбуває довічне.
Одне з найвідоміших політичних вбивств часів незалежної України сталося 25 березня 1999 року: за нез'ясованих обставин у ДТП загинув нардеп В'ячеслав Чорновіл. У 2014 році суд закрив справу про його загибель, визнавши аварію нещасним випадком. Але у 2017-му слідство відновили. Нещодавно колишній заступник генпрокурора Микола Голомша заявив, що Чорновіл загинув після ДТП від ударів кастета в голову. Родичі та соратники загиблого політика вважають, що аварію підлаштували.
У 1999 році замах пережила нардеп і кандидатка у президенти Наталія Вітренко. У Кривому Розі в її бік кинули дві гранати: Вітренко не постраждала, але різні травми отримали кількадесят людей. За спробу вбивства п'ятьох осіб засудили до 15 років в'язниці.
Під час передвиборчої кампанії у вересні 2004 року отруїли кандидата в президенти Віктора Ющенка. Слідство у справі досі триває, винуватців не знайшли.
28 квітня 2014-го було скоєно замах на тодішнього мера Харкова Геннадія Кернеса – його поранили під час пробіжки з вогнепальної зброї. Тривалий час він лікувався в ізраїльській клініці та потім пересувався в інвалідному візку. Попри смерть Кернеса в грудні 2020 року, правоохоронці продовжують розслідувати напад на нього.
У листопаді 2015 року було скоєно замах на генерального прокурора Віктора Шокіна: ввечері невідомі обстріляли вікна його робочого кабінету. Шокін не постраждав завдяки броньованому склу.
Серйозно постраждав внаслідок замаху у 2017 році депутат Ігор Мосійчук. Увечері 25 жовтня біля офісу одного з телеканалів прогримів вибух. Мосійчук був поранений, двоє людей – його охоронець, а також колишній співробітник МВС, який проходив поруч на момент вибуху - загинули.
Про найгучніші замахи на українських політиків докладніше читайте у нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»