Сьогодні, 28 вересня, у Вищому антикорупційному суді намагалися провести чергове засідання у гучній справі за обвинуваченням колишнього народного депутата Миколи Мартиненка та інших осіб у заволодінні 700 млн грн двох держпідприємств. Проте вчергове невдало. Вже понад рік у цій справі не відбувається розгляд доказів. Щоправда, це не єдине провадження, де суд не наближається до вироку. Короткий огляд про те, у яких саме справах так відбувається і чому.
Справа Мартиненка
Екснардепа Мартиненка обвинувачують у двох справах. За версією сторони обвинувачення, він разом зі спільниками організував схему заволодіння коштами на закупівлі держпідприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» уранового концентрату. Підприємство мало самостійно забезпечити видобуток сировини, проте керівництво закупило її за кордоном через австрійську фірму-прокладку Steuermann на 17,2 млн доларів.
Також екснардепа зі спільниками підозрюють у заволодінні коштами держпідприємства НАЕК «Енергоатом» у розмірі 6,4 млн євро. За даними органів правопорядку, панамська фірма Bradcrest Investments отримувала «відкати» на українських підрядах НАЕК «Енергоатом». Кінцевим бенефіціаром цієї компанії, як вказує в суді сторона обвинувачення, є сам Мартиненко.
Цю справу з осені 2019 року слухають в антикорупційному суді. В ній поступово досліджували докази сторони обвинувачення аж до літа 2020 року. Тоді сторона захисту почала заявляти постійні відводи колегії суддів або прокурорам САП. На думку суду, це було безпідставно, але захист наполягав на відводах, після чого судді встановили порядок проведення засідання. Це не сподобалося адвокатам, оскільки, на їхню думку, обвинувачених обмежили у праві на захист. Тоді ж почалося ініціювання кримінальних проваджень стосовно суддів у справі Мартиненка, самовільне покидання адвокатом судового засідання тощо. Була навіть історія з вибухом гранати на парковці, де ставить свою автівку головуюча у справі екснардепа. На думку колегії, цей інцидент пов’язаний зі справою Мартиненка. Цю історію розслідують, але про підозру нікому не повідомляли.
Після описаних вище подій жодного засідання по суті так і не відбулося. Головна причина – неявка сторони захисту. Судді ВАКС неодноразового намагалися притягти до дисциплінарної відповідальності адвокатів у справі Мартиненка через безпідставні неявки, але відповідні комісії відмовлялися це зробити. 28 вересня 2021 року історія знову повторилася – на засідання не з’явився адвокат обвинуваченого директора управління закупівель дирекції «Енергоатому» Валерія Василькова. Дружина захисника повідомила суду, що в її чоловіка вночі піднявся тиск і тому він пішов до лікаря. Через відсутність адвоката Василькова Валерія Алієва судді знову відклали засідання. Судді також попросили центр з надання безоплатної правової допомоги замінити захисника Василькова і забезпечити його явку на засідання.
Також вони звернулися до комісії щодо порушення питання відповідальності адвоката колишнього гендиректора СхідГЗК Руслана Журила Івана Ангеліна. Судді вважають, що він міг надати суду підроблений договір про надання послуг Журилу, оскільки документ датований червнем 2020 року, а в липні сам обвинувачений казав, що вперше бачить цього адвоката.
«Бурштинова» справа
Ще одна справа, в якій навіть не закінчили підготовче засідання, стосується двох колишніх народних депутатів – Максима Полякова і Борислава Розенблата. Їх обох обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди за сприяння іноземній компанії в здійсненні видобутку бурштину в Україні. За легендою, агентка НАБУ «Катерина» була представницею іноземної будівельної компанії «Фуджейра», яка планувала інвестувати гроші у легальний видобуток бурштину в Україні та його законний експорт. У результаті роботи під прикриттям вона вийшла на Полякова і Розенблата, які нібито за гроші внесли потрібний їй законопроект. Неправомірну вигоду передавали через посередників, яких теж судять.
У листопаді 2019 року цю справу передали до Вищого антикорупційного суду і там вона зависла. Причина та сама: неявки обвинувачених або їхніх адвокатів. Але, на відміну від справи Мартиненка, тут навіть на закінчили підготовче засідання, що є першою стадією в суді. Наступне засідання заплановане аж на 23 жовтня. Як розповіли «Слово і діло» в антикорупційній прокуратурі, засідання призначають у кращому разі раз на місяць і постійно відкладають через неявки.
Теплоелектроцентралі Дубневичів
Ще одна гучна справа, що не зрушить з місця, стосується двох теплоелектроцентралей, власниками яких є брати Богдан і Ярослав Дубневичі. Другий нині є чинним нардепом. За версією обвинувачення, п’ятеро колишніх керівників приватних фірм-власників Новороздільської та Новояворівської ТЕЦ заволоділи газом державного НАК «Нафтогаз» на суму понад 1,4 млрд грн. Ці ТЕЦ придбали газ у «Нафтогазі» за пільговою ціною нібито для використання його для виробництва теплової енергії для населення, що є обов'язковою умовою його використання. Однак, як вважає слідство, його використали для промислових потреб, зокрема, виробництва електричної енергії з подальшим її продажем ДП «Енергоринок».
У цій справі не тільки сторона захисту затягує судовий розгляд, але й сам суд… У лютому 2020 року апеляційна палата антикорупційного суду розглянула клопотання адвоката одного з обвинувачених про передачу справи ТЕЦ Дубневичів до іншого суду. За результатами розгляду, АП ВАКС залишила справу в антикорупційному суді, бо вона йому підсудна. Втім, у травні 2021 року, тобто, через понад рік після попереднього рішення і під час тривалого підготовчого засідання, колегія суддів вирішила чомусь повторно звернутися до АП ВАКС із цього ж питання. Як і очікувалося, їм відмовили.
Причому судді в своєму рішенні вказали, що це четверте подання з одного і того ж питання. Апеляційна палата зазначила, що це подання є проявом незгоди з попередніми рішеннями. Тим часом, у цій справі з лютого 2020 року так і не завершили підготовче засідання.
Отже, найчастіше розгляд гучних справ затягується стороною захисту. Судді навіть намагаються притягнути адвокатів до відповідальності через неявки, але комісії адвокатури їм відмовляють. Тому захисники й надалі не відвідують засідання, а суддям доводиться їх відкладати. Лише в окремих випадках самі судді не дуже поспішають з розглядом. Хочеться вірити, що найближчим часом побачимо вироки у цих справах, попри опір.
Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»