Цифровізація довіри: чи готові українці до виборів онлайн

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Про надання можливості українцям обирати собі владу чи ухвалювати рішення за допомогою смартфону та електронного голосування – говорять з середини 2000-х років. Нинішня влада приділяє особливу увагу цій ідеї.

Ще у 2019 році у своїй передвиборчій програмі тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський пообіцяв, що громадяни України зможуть долучитися до ухвалення рішень влади через мережу інтернет, зокрема до голосування на виборах і референдумах. Крім того, вже понад 2 роки в нашій державі існує окреме Міністерство цифрової трансформації, однією із цілей роботи якого є максимальна діджиталізація всіх процесів у суспільстві. Зокрема, і можливостей проведення так званих «електронних голосувань» ‒ по суті, створення системи дистанційної верифікації громадян, які за допомогою відповідних додатків та доступу до інтернету могли б будь-де проголосувати на виборах в Україні.

Очільник міністерства Михайло Федоров стверджує, що повноцінно запустити процес е-голосування на виборах чи референдумах можна буде не раніше 2024 року. Хоча у 2019-му нинішній очільник міністерства стверджував, що реалізувати проєкт під умовною назвою The Vote вдасться уже у 2023 році. «На першому етапі це будуть опитування, завдяки яким президент, прем'єр та інші будуть дізнаватися реальну думку жителів країни. Причому система ідентифікації реалізована через Mobile ID, електронний підпис, Bank ID. Ми хочемо дати людям інструменти прямої демократії. А паралельно, звичайно ж, потрібно розвивати способи електронної взаємодії з державою, формувати цю культуру», – говорив Федоров два з половиною роки тому.

Президент Володимир Зеленський своєю чергою усіляко підтримує всі проєкти, пов’язані із діджиталізацією та, зокрема, й електронним голосуванням. Глава держави, перебуваючи із робочим візитом у США зустрівся з очільниками всесвітньовідомих IT-корпорацій – Apple, Microsoft, а нещодавно в ході відеоконференції з топменеджерами компанії Facebook запропонував їм відкрити українське представництво корпорації в Києві.

Чи є ідея із електронним голосуванням доречною для нинішніх українських реалій? Які переваги та недоліки такої системи виборів?

Аргументи «за»

Безумовно, головна перевага електронного голосування у разі вдалої організації процесу – транспарентність процедури завдяки системі верифікації виборців, яка в ідеалі виключає будь-яке втручання «посередників» чи так званий людський чинник.

Переходимо в режим онлайн: обіцянки політиків щодо діджиталізаціїПоки в Україні карантин через коронавірус, пропонуємо згадати обіцянки політиків щодо діджиталізації.

Ще одна перевага – електронне голосування дає змогу швидко підрахувати голоси під час будь-якого волевиявлення, що виключає махінації із визначенням результатів виборів.

Крім того, е-голосування дозволить суттєво знизити вартість адміністрування і обслуговувати процес організації виборів та підрахунку голосів.

А ще – може стати в нагоді тим виборцям, які перебувають поза межами України (наприклад, працюють за кордоном), або, як у ситуації із окупацією ОРДЛО та Криму, допоможе внутрішнім переселенцям.

Звісно, всі ці переваги можливі, якби в Україні вже були успішно реалізовані судова, правоохоронна та виборча реформи.

Аргументи «проти»

Попри високий рівень поширеності інтернету в Україні – за даними Держкомстату, йдеться про більш як 26 мільйонів осіб, які є регулярними користувачами інтернету, – безперешкодний доступ до якісного зв’язку та мережі в нашій державі нині на недостатньому рівні.

Онлайн-вибори: чим небезпечне голосування через інтернетНа виборах президента в 2024 році українці зможуть проголосувати через інтернет. Тим часом у низці інших країн електронні вибори скасували.

Крім того, ще більше проблем в українців із генеруванням так званих «електронних ключів», BankID та MobileID – тому повноцінний запуск верифікації даних для електронного голосування може тривати ще досить значний час.

Серед іншого, одним із головних обмежувальних факторів для запуску електронного голосування є низька цифрова грамотність населення. За даними, які наводили в Міністерстві цифровізації, близько 38% українців у віці 18‑70 років мають цифрові навички нижчі ніж базові, а 15% взагалі їх не мають.

Для успішного запуску е-голосування вирішальне значення має безпечна ідентифікація виборця, а також забезпечені гарантії таємниці виборців. Звісно, важливою складовою є інформаційна безпека ‒ і навіть на прикладі виборів у такій розвиненій державі, як США, попри значні заходи кібербезпеки, не обійшлося без втручання хакерів у виборчий процес. Малоймовірно, що в Україні навіть у найближчі роки можна буде створити абсолютно невразливу систему електронного волевиявлення.

Політичний вимір

Безумовно, тема цифровізації та запровадження електронного голосування – це спроба мобілізації більш молодого та більш грамотного виборця. І цей аспект чітко розуміють і в Офісі президента, і в Кабміні, і в пропрезидентській політичній силі, запроваджуючи відповідні ініціативи на найвищому рівні.

Дистанційний парламент: чи можна нардепам голосувати онлайнКонституція не забороняє голосувати дистанційно, але як перевірити, що кожен депутат голосуватиме особисто, без звичного для парламентарів кнопкодавства, хай і онлайн.

Крім того, електронне голосування, попри показову транспарентність, все рівно залишає можливість для маніпуляцій.

В українського виборця, незважаючи на вік та соціальне становище, є розуміння організації та проведення виборчого процесу. Ця традиція під час становлення демократичного суспільства стала важливою процедурною складовою. І замінити її на електронне голосування – означатиме внести елемент недовіри до організації виборчого процесу. Для того, щоб ситуація кардинально змінилася, потрібно, щоб змінилося бодай ще 2 покоління виборців.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: