Голова міністерства юстиції Денис Малюська розповів про юридичні деталі судового процесу у справі про «скіфське золото».
У Facebook міністр зазначив, що для підтвердження своїх аргументів у справі про скіфське золото Україна залучала висновки міжнародних експертів.
Малюська нагадав, що між Музеєм Алларда Пірсона та низкою музеїв, що розташовані на території Автономної Республіки Крим, було укладено договори на експонування на виставці державної частини Музейного фонду України (так званого «скіфського золота»).
«У зв'язку з окупацією АРК та претензіями з боку кримських музеїв керівництво Музею Алларда Пірсона відмовилося повертати Україні експонати виставки, вивезені з України на підставі вищезазначених договорів, до моменту винесення компетентним судом відповідного рішення», - зазначив міністр.
Він додав, що у судовому процесі в Нідерландах Україна з 2015 року, а з 2016 року за клопотанням України на музейні експонати було накладено арешт. 14 грудня 2016 року Окружний суд Амстердама оголосив рішення про повернення колекції до Києва, а у серпні 2017 року «музеї» подали апеляційну скаргу.
«Скіфське золото»: як Україна сім років виборювала повернення колекціїСкіфське золото, згідно з рішенням суду в Амстердамі, належить Україні. Історія музейної колекції – на інфографіці.
«Їхня позиція: згідно з положеннями договорів Музей Алларда Пірсона зобов'язався повернути колекцію музеям, а держава Україна схвалила це; «Зміна політичного курсу» не має значення для суперечки; держава Україна не є власником трьох із чотирьох музеїв, які є учасниками провадження; АРК є («принаймні, була») автономією у складі України зі спеціальним конституційно-правовим статусом, яка може бути суб'єктом права власності, може мати цінності; право оперативного управління, яке засновником було передано кримським музеям, не було припинено (по-перше, через відсутність повноважень його припиняти, адже Україна не є власником, по-друге через порушення процедури) право оперативного управління захищається на рівні права власності; «Принцип єдності музейної колекції», - розповів міністр юстиції.
За його словами, позиція України ґрунтувалася на положеннях Конвенції ЮНЕСКО та національного законодавства про музеї та музейну справу та регулювання права власності (та оперативного управління), а також на наказі Мінкульту, яким останній передав цінності на постійне зберігання Національному музею історії України.
«І Конвенція ЮНЕСКО, і специфіка вітчизняного «оперативного управління» амстердамським суддям зрозуміла була, м'яко кажучи, не дуже, тому довелося підтверджувати свої аргументи численними висновками експертів», - сказав Малюська.
Зокрема, зазначив він, йдеться про експертні висновки професора Анатолія Довгерта з деяких питань речового та зобов'язального права України; висновок професора Патріка О'Кіфа про можливість застосування до спірних правовідносин Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності 1970 року; експертний висновок професора Франческо Франчіоні з питань застосування Конвенції ЮНЕСКО; експертний висновок професора Ніко Шрейвера з питань міжнародного публічного права, які мають значення для розгляду справи; експертний висновок Вільяма Батлера на підтвердження аргументу про те, що держава Україна є власником музейних предметів державної частини Музейного фонду України; експертний висновок Міжнародного правового інституту (Internationaal Juridisch Instituut), предметом якого було встановлення екстериторіальної дії та правових наслідків наказу Міністерства культури України; експертний висновок пана Яна Клаберса (професор університету Хельсінкі) і експертний висновок пана Жеруна Хоруса (ексвіце-президент Апеляційного суду Амстердама).
Таким чином, зазначив Малюська, 16 липня 2019 року Апеляційний суд Амстердама виніс ухвалу, якою визнав, що положення Конвенції ЮНЕСКО не підлягають застосуванню.
«Для вирішення питання про те, куди має повернутися колекція, слід застосувати українське право. Ще десь рік (із 2019 по 2020) ми намагалися відвести суддю Ораньє (це окрема весела та довга історія), що нарешті вдалося. Декілька інших процедурних воєн і – (вуаля) є рішення апеляції на користь України», – підсумував міністр.
Нагадаємо, Апеляційний суд Амстердама у вівторок, 26 жовтня, оголосив рішення у справі про колекцію «скіфського золота». Воно було прийнято на користь України.
Найближчим часом РФ подасть касаційну скаргу до Верховного суду Нідерландів на рішення суду Амстердама щодо «скіфського золота», яке було схвалене на користь України.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»