Про долю «скіфського золота», судова тяганина стосовно якого триває вже сім років. Про найбільшу проблему вакцинальної кампанії в Україні та Київ, який стоїть на порозі «червоної зони» карантину. А ще про те, як змінювалась кількість пенсіонерів за роки незалежності України. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Повернення «скіфського золота»
Апеляційний суд Амстердама у вівторок, 26 жовтня, оголосив рішення у справі про колекцію «скіфського золота». Воно було ухвалене на користь України, - повідомляє Укрінформ.
Так, Апеляційний суд Амстердама підтвердив, що необхідно повернути експонати виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі» на територію України. Однак чотири кримських музеї - Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник і Національний заповідник Херсонес Таврійський – мають право звернутися до Верховного суду Гааги у Нідерландах, щоб оскаржити рішення Апеляційного суду в Амстердамі.
Нагадаємо, Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв мають бути повернуті в Україну. Рішення було ухвалено на основі конвенції ЮНЕСКО.
28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на це рішення. «Скіфське золото», доки триває суд, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.
Історія зі «скіфським золотом» триває вже сім років. Про цю історію в усіх подробицях - читайте в нашому окремому тематичному матеріалі з інфографікою на сайті.
Ситуація з вакцинаційною кампанією
В Україні вже декілька тижнів поспіль прискореними темпами зростає кількість хворих на коронавірус. Останні дні – наша держава встановлює та долає власні антирекорди смертності від наслідків коронавірусної хвороби. Так, лише нещодавно Україна подолала антирекорд у 500 смертей, а вже зараз ця цифра перевалила за 730 померлих.
А от цифри із вакцинації першою та другою дозами вакцини навпаки – суттєво відстають від намічених урядом та МОЗ цілей: на сьогодні першу дозу вакцини отримали понад 9 мільйонів українців, повністю імунізовані – трохи понад 7 мільйонів осіб.
Ще на початку поточного року планувалося, що для формування колективного імунітету потрібно зробити щеплення двома дозами щонайменше 20 мільйонам українців. Така цифра могла б якщо не повністю зупинити пандемію, то суттєво знизити кількість захворювань та смертей серед населення, а ще – зменшити негативні наслідки для економіки держави та повноцінного життя громадян.
Найбільшою проблемою вакцинальної кампанії – виявилася криза у комунікації самого процесу вакцинації. Більшість українців не поспішала вакцинуватися, довіряючи як псевдонауковим поясненням про шкідливість вакцинації, так і відверто фейковій інформації конспірологічного характеру.
Ще на початку поточного року Всесвітня організація охорони здоров’я заявила про стрімке збільшення неправдивої інформації про вакцинацію і загалом масоване поширення міфів про COVID-19.
Щодня продукуються десятки, а то й сотні міфів про недосконалість вакцини, про шкідливість процесу вакцинації, про неспроможність вітчизняної медичної системи подолати виклики, про корупцію у владі стосовно процесу вакцинації, про різноманітні «змови» на кшталт задумів всесвітнього уряду «очистити» планету від частини населення.
Чому так туго йшла весь цей час вакцинація, що думають українці про пандемію, щеплення і сам COVID-19, та як і кому діяти, аби швидше виправити ситуацію - про це читайте в авторській колонці Олександра Радчука на порталі «Слово і діло».
Київ на порозі червоної зони карантину
До речі, столичний мер Віталій Кличко ще минулого тижня анонсував, що Київ незабаром потрапить до «червоної» зони карантину. Щодня у Києві виявляють близько тисячі нових хворих на коронавірус, у лікарнях заповнена більша частина ліжок, зайнято понад 65% ліжок з киснем.
Столична влада заздалегідь затвердила список обмежень на випадок переходу Києва до «червоної» карантинної зони: буде заборонено приймати відвідувачів у закладах харчування, припиниться діяльність закладів готельної сфери, сім'ям та стороннім особам не можна буде відвідувати установи соціального захисту, буде заборонена робота спортзалів та фітнес-центрів.
Та всі ці обмеження не діятимуть, якщо персонал та клієнти закладів матимуть негативні ПЛР-тести або COVID-сертифікати.
Крім того, будуть скасовані всі масові заходи, якщо організатори та учасники не мають негативного ПЛР-тесту (термін дії 72 години) або COVID-сертифікату. Проведення спортивних заходів без глядачів буде дозволено.
Громадянам буде обмежений доступ до ЦНАПів, Управління праці та соціального захисту населення, Управління пенсійного фонду, якщо працівники та відвідувачі не мають негативного ПЛР-тесту або COVID-сертифікату (можуть бути винятки.).
Неповнолітні зможуть відвідувати торгово-розважальні центри лише у супроводі дорослих, які мають негативний ПЛР-тест або COVID-сертифікат.
Як працюватимуть київські школи, дитячі садки та столичний транспорт у «червоній» зоні - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Скільки в Україні пенсіонерів
В Україні станом на початок року було 10,6 млн пенсіонерів, не більш як 3 млн із них – працюють. За даними Пенсійного фонду, середньомісячний розмір виплат становив лише близько 3 тисяч гривень.
У перший рік незалежності України пенсіонерів в країні було 13,1 млн осіб, за два роки їх побільшало до 14,2 млн.
За 10 років, з 1994 до 2004, кількість пенсіонерів в Україні була практично стабільною - 14,5 млн.
У наступні кілька років чисельність пенсіонерів в Україні почала знижуватися - на 100 тисяч щороку. В період 2009-2011-го років цифра стабілізувалася – 13,7 млн.
Зазначимо, що саме у 2011 році в Україні почали збільшувати пенсійний вік для жінок – з 55 до 60 років. Для виходу на пенсію стала обов'язковою наявність трудового стажу щонайменше 15 років. Страховий стаж для чоловіків було встановлено на рівні 35 років, для жінок – 30 років.
Як змінювалась кількість пенсіонерів за роки незалежності України - дивіться на нашій збірній інфографіці на сайті.
До речі, з квітня 2021-го року вік виходу на пенсію для чоловіків та жінок в Україні зрівняли – зараз на пенсію українці можуть виходити у 60 років.
Раніше, нагадаємо, «Слово і діло» складало портрет середньостатистичного українського пенсіонера та порівнювало його з пенсіонерами в інших країнах.
Ще ми нещодавно писали про те, як пропонують проводити щорічну індексацію пенсій. Та розбиралися, як і коли в Україні працюватиме накопичувальна пенсійна система.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»