Коли мовчання – не золото: Верховна рада змінила міністра оборони

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

У четвер, 4 листопада, Україна отримала нового міністра оборони. Ним став колишній віце-прем'єр-міністр Олексій Резніков, який змінив на посаді голови військового відомства Андрія Тарана. Серед головних пріоритетів на новій посаді пан Резніков назвав подальше підвищення рівня сумісності ЗСУ з арміями країн-членів НАТО, розвиток ракетної програми систем ППО та авіації, а також зміну підходу до кадрової політики, щоб до армії йшли мотивовані люди.

Резнікова та Тарана було звільнено з попередніх посад 3 листопада. Слід визнати, що крісло під паном Тараном, якого призначили міністром оборони 4 березня 2020 року, хиталося вже давно. На початку 2021 року Андрій Таран вступив у конфлікт із тодішнім Головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком. Однією з причин конфлікту став рейс літака ІЛ-76МД з болгарського Бургаса в Руанду. Літак доставив за призначенням комерційний вантаж. Це викликало протест з боку Тарана, який заборонив використовувати військові літаки з комерційною метою. Хомчак же наполягав, що подібна заборона заважає отримувати прибуток на користь армії, яка перераховується до спеціального фонду. Крім того, такі польоти збільшують наліт годин льотчиків транспортної авіації, а отже сприяють підвищенню рівня бойової підготовки.

Публічно Таран і Хомчак намагалися не афішувати складні взаємини один з одним (цілком можливо, що це була помилка обох сторін конфлікту). Втім, доходили чутки, що через глибокі розбіжності обидва генерали практично не спілкуються і між собою. Конфлікт із Тараном, в результаті, коштував посади Хомчаку – 27 липня президент Володимир Зеленський звільнив головкома за «відсутність синергії між Міністерством оборони та ЗСУ», яку хотів би бачити президент.

Тоді стало зрозуміло, що й Таран довго на своїй посаді не протримається. Так, 21 липня було звільнено трьох заступників міністра оборони – Олександра Миронюка, Ігоря Старобинського та Ігоря Халімона. Підібрати своїх людей на заміну міністру не дозволили, що стало тривожним дзвінком для Тарана.

І якщо новим головкомом ЗСУ було одразу призначено генерал-майора Валерія Залужного, то з кандидатурою нового міністра оборони вийшла затримка, що дозволила Андрію Тарану ще деякий час посидіти у своєму кріслі. Новим головою МО у свій час розглядалася народний депутат «Слуги народу», представник комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони Ірина Верещук. Але з чуток кандидатура Верещук не отримала підтримки серед офіцерів, попри те, що народний депутат має військове звання. У результаті Верещук змінила Резнікова на посаді міністра з питань реінтеграції.

Варіант з Олексієм Резніковим виник на початку минулого тижня, проте кандидатуру було погоджено лише 1 листопада. Окрім своєї роботи віцепрем'єром – міністром з питань реінтеграції, Олексій Резніков був також першим заступником глави української делегації у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Тобто попри те, що пан Резніков є цивільною людиною, військова тематика не така вже й далека від нього. Хоча за нинішньої ситуації, коли посада міністра оборони є винятково політичною, відсутність погонів не повинна перешкодити Олексію Резнікову ефективно виконувати свої нові обов'язки. Зазначимо, що Резніков – досить публічна людина. На відміну від Тарана, котрий жодного разу не звітував перед парламентом і практично не давав інтерв'ю журналістам, Олексій Резніков як віцепрем'єр досить регулярно спілкувався з пресою. Мовчання – не завжди золото і приклад Андрія Тарана – яскраве тому свідчення.

Виступаючи перед Верховною радою під час свого призначення на посаду міністра оборони, Олексій Резніков серед іншого пообіцяв домогтися подальшого підвищення рівня сумісності ЗСУ з арміями країн-членів НАТО, розвитку ракетної програми, а також змінити підхід до кадрової політики, щоб до армії йшли мотивовані люди. Новий міністр, зокрема, зазначив, що потребують суттєвого посилення авіації, флоту, системи протиракетної та протиповітряної оборони. Вийде чи ні – покаже час. Важливо, щоб цей час, за умов «турборежиму», увімкненого нинішньою владою у плані кадрових рішень, у Резнікова був.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: