Цього тижня стали відомі результати підрахунку голосів на довиборах у Верховну раду в двох мажоритарних округах – №197 на Черкащині та №184 на Херсонщині. В ЦВК повідомили, що за наявною інформацією від окружних виборчих комісій «голосування на виборчих дільницях відбувалося спокійно, вільно, демократично та відповідно до вимог виборчого законодавства».
Сенсації не сталося: на обох округах із великим відривом від конкурентів перемогли кандидати від партії «Слуга народу». На Черкащині ‒ Віталій Войцехівський, набравши 46,95%, а на Херсонщині ‒ Сергій Козир із результатом 64,38% голосів виборців.
Щоправда, за інформацією тієї ж Центральної виборчої комісії, поточні довибори у Верховну раду в обох округах відбулися за зниженої явки виборців. Так, на момент закриття дільниць явка виборців в окрузі №184 на Херсонщині склала 21,39 %, а у окрузі №197 на Черкащині ‒ 25,57 %. Ця тенденція також цікава тим, що зазвичай такі низькі показники явки можна спостерігати у літні місяці, на які можуть припасти позачергові вибори, проте традиційно восени та навесні українці проявляють більшу активність у електоральному процесі.
Які головні особливості варто було б виділити в контексті поточної виборчої кампанії?
Прихований адмінресурс
Нинішні мажоритарні вибори були важливими для команди президента не лише як майданчик для змагань за голоси виборців, але й як перевірка власних можливостей у контексті акумуляції та застосування сіх наявних можливих ресурсів.
Довибори до Верховної ради: що обіцяють кандидати-лідери перегонівДовибори до Ради пройшли у Херсонській та Черкаській областях. Що обіцяли кандидати-лідери перегонів Сергій Козир та Віталій Войцехівський.
Показовими для команди Володимира Зеленського виявилися вибори на одномандатному окрузі №184 на Херсонщині. Переможець виборів – Сергій Козир – був головою Херсонської обласної державної адміністрації з березня поточного року і вже з 26 жовтня 2021-го року відповідним указом президента був звільнений з посади. А вже на наступний день, 27 жовтня, президентським указом на посаду Херсонської ОДА був призначений Геннадій Лагута, який також балотувався на виборах до Верховної ради в 184-му окрузі як кандидат від «Партії Ігоря Колихаєва «Нам тут жити». Цікаво, що Лагуту називали одним із головних конкурентів Козира, проте за підсумками виборів він зайняв лише 4-те місце із результатом у 5,26% голосів.
Таким чином, незважаючи на те, що подібні «рокірування» на посаді голови Херсонської ОДА не надто вплинули на результат переможця, проте чітко продемонстрували тенденцію до того, що в Офісі президента готові до різноманітних стратегій досягнення потрібних результатів – і навіть умовний «адмінресурс» у вигляді різноманітних призначень на посади може стати у пригоді.
Сила мажоритарки
Вибори у мажоритарних округах – це ще й можливість для влади протестувати свої електоральні можливості у регіонах. І, водночас, перевірити, наскільки відповідають дійсності дані численних соціологічних опитувань, які засвідчують падіння довіри до президента та пропрезидентської політичної партії.
Довибори до Ради: на Черкащині ЦВК порахувала всі голосиЦентральна виборча комісія опрацювала всі бюлетені після голосування у Черкаській області, де пройшли проміжні вибори народних депутатів у ВР.
Адже, якщо буде ухвалено рішення про дострокові парламентські вибори – вони можуть відбутися за старим виборчим законодавством, а отже, ‒ за змішаною системою. Нагадаємо, у нинішній Верховній раді 9-го скликання «Слуга народу» отримала 131 мандат із 199 по мажоритарних округах. Це абсолютний рекорд, враховуючи, що переважна більшість з обраних мажоритарників від пропрезидентської політичної сили раніше не мали жодного політичного досвіду.
Саме тому всі довибори у нинішню Раду були такими важливими для «Слуги народу» ‒ завдяки ним вдалося з’ясувати реальний розклад сил та можливості пропрезидентської команди на місцях, вирахувати власні сильні та слабкі сторони, а також спроможності конкурентів.
Слабкість регіональних еліт
Ще один висновок нинішньої виборчої кампанії за підсумками довиборів за двома округами – слабкість регіональних еліт. Жодна з опозиційних партій не змогла продемонструвати гідного результату, який би хоча б теоретично міг «налякати» чинну владу.
Довибори до Ради: на Херсонщині ЦВК порахувала всі голосиЦВК опрацювала 100 відсотків бюлетенів після голосування на Херсонщині, де пройшли проміжні вибори народних депутатів у ВР.
При цьому, як показують результати виборів, ані «старі» партійній бренди, ані нові політичні обличчя не стали винятком під час передвиборчої кампанії.
Так, на 197-му окрузі найближчим суперником переможця перегонів Віталія Войцехівського був самовисуванець Владислав Голуб, якого пов’язують родинні зв’язки з одним із впливових народних депутатів в команді політичної партії «Батьківщина». Проте ані минулий досвід депутатства, ані його умовна близькість до опозиційної політичної партії Юлії Тимошенко не змогли дати достатньо ресурсів для Владислава Голуба, аби перемогти свого конкурента від влади. За підсумками – в нього друге місце із результатом у 25,44% голосів.
Цікавою в цьому ж контексті була і виборча кампанія кандидатки від партії «Національна платформа» Катерини Одарченко – дочки колись дуже впливового нардепа кількох скликань від «Батьківщини», а нині депутата Херсонської обласної ради Юрія Одарченка. Вона посіла третє місце із результатом у 5,81%. Таким чином, ані новий політичний бренд, ані професійні якості кандидатки, яка багато років знають як професіонала на ринку політконсалтингу, ані політичний досвід її батька – не стали запорукою перемоги на окрузі.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»