Про те, коли в Україні можна буде викинути у смітник паперову довідку-додаток до ID-картки. Про те, яких висновків можна дістати з результатів довиборів до Верховної Ради на двох мажоритарних округах. Про середній термін перебування на посаді українських прем’єрів-міністрів. А також про результати роботи на дорогах країни комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Скасування прописки: чи вже можна викинути додаток до ID-картки у смітник
Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт, який передбачає комплексну цифрову реформу реєстрації місця проживання в Україні. Законопроєкт №5463 «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні» підтримали 238 народних депутатів.
Заступник міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб у Facebook розповів, що основні норми закону наберуть чинності з 1 грудня 2021 року. Серед них:
- максимальне спрощення та декларативна реєстрація місця проживання онлайн;
- скасування особистих походів у військкомати (всю інформацію ті отримуватимуть від ДМС);
- скасування штампів у паспортах та знаменитої паперової довідки-додатку до ID-картки;
- ведення реєстрів територіальних громад в електронній формі та їх інтеграція з Демографічним реєстром;
- ліквідація впливу місця проживання на право власності;
- ліквідація прив'язки звернення за соціальними та медичними послугами до місця проживання.
Вискуб додав, що організаційно-технічна робота для підготовки цих змін зайняла близько дев'яти місяців. За його словами, для організації цієї ініціативи Мінцифри серед іншого отримало дані з реєстрів усіх 1438 громад та провело верифікацію цих даних з архівом паспортів-книжок та демографічним реєстром.
Довибори у Раду: хто зайде до парламенту за результатами
Минулого тижня стали відомі результати підрахунку голосів на довиборах у Верховну раду у двох мажоритарних округах – №197 на Черкащині та №184 на Херсонщині. У ЦВК повідомили, що за наявною інформацією від ОВК «голосування на виборчих дільницях відбувалося спокійно, вільно, демократично та відповідно до вимог виборчого законодавства».
Сенсації не сталося: на обох округах із великим відривом від конкурентів перемогли кандидати від партії «Слуга народу». На Черкащині ‒ Віталій Войцехівський, набравши 46,95%, а на Херсонщині ‒ Сергій Козир із результатом 64,38% голосів виборців.
Щоправда, за інформацією тієї ж ЦВК, поточні довибори у Верховну раду в обох округах відбулися за зниженої явки виборців. Зазвичай низькі показники явки можна спостерігати у літні місяці, проте традиційно восени та навесні українці проявляють більшу електоральну активність.
Вибори у мажоритарних округах – це можливість для влади протестувати свої електоральні можливості у регіонах. І водночас перевірити, наскільки відповідають дійсності дані численних соціологічних опитувань, які засвідчують падіння довіри до президента та пропрезидентської політичної партії.
Адже, якщо буде ухвалено, наприклад, рішення про дострокові парламентські вибори – вони можуть відбутися за старим виборчим законодавством, а отже, ‒ за змішаною системою.
Нагадаємо, у нинішньому скликанні Верховною ради «Слуга народу» отримала 131 мандат зі 199 по мажоритарних округах. Це абсолютний рекорд, враховуючи, що переважна більшість з обраних мажоритарників від пропрезидентської політичної сили раніше не мали жодного політичного досвіду.
Саме тому всі довибори у нинішню Раду були такими важливими для «Слуги народу» ‒ завдяки ним вдалося з’ясувати реальний розклад сил та можливості пропрезидентської команди на місцях, вирахувати власні сильні та слабкі сторони, а також спроможності конкурентів.
Які ще висновки, можна зробити з результатів довиборів у Раду - читайте в авторській колонці Олександра Радчука на порталі «Слово і діло».
Скільки в середньому «живе» на посаді український прем'єр або міністр: терміни
Попри регулярні кадрові зміни в українському уряді, самому Денису Шмигалю поки що, здається, відставка не загрожує. На сьогодні чинний прем’єр перебуває на своїй посаді вже більше середньої тривалості роботи прем'єр-міністрів України.
За роки незалежності України у нас було всього 18 прем'єр-міністрів. У середньому вони перебували на посаді 585 днів (рік, 7 місяців та 8 днів). Найдовше при посаді протримався Микола Азаров – 1 тисячу 419 днів, це з урахуванням першого та другого уряду, які він сформував поспіль. Володимир Гройсман головою Кабміну працював 1 тисячу 232 дні. Валерій Пустовойтенко наприкінці 90-х був прем'єр-міністром 889 днів. Антирекорд за кількістю днів на чолі уряду (звісно, крім виконувачів обов'язків) належить Олексію Гончаруку – трохи більше пів року (188 днів).
За часи незалежності в Україні було 12 голів МВС, у середньому вони працювали по 917 днів (два з половиною роки). Рекордсменом за кількістю днів на посаді голови МВС є Арсен Аваков – 2 тисячі 695 днів. На другому місці за показником – Юрій Кравченко, який був міністром 2 тисячі 93 дні.
У Міністерстві охорони здоров'я рекордно довго, щоправда, у статусі виконувачки обов'язків міністра, була Уляна Супрун – 1 тисяча 123 дні на посаді. Антирекорд – всього 26 днів на посаді – в Іллі Ємця. Всього міністрів охорони здоров'я в Україні було 22, їхня середня тривалість перебування на посту – 432 дні (рік, два місяці та 8 днів).
Про те, як довго на посадах працюють в Україні прем’єр-міністри та очільники ще деяких міністерств - дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу з інфографікою на сайті.
Камери фіксації порушень ПДР на дорогах: перші результати роботи
На українських дорогах протягом року на 65% знизилася кількість ДТП. Відповідна статистика зареєстрована у тих місцях, де були встановлені камери автоматичної фіксації порушення правил дорожнього руху. Про це повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький у Facebook.
«Впровадження системи автоматичної фіксації порушень ПДР має значний вплив на зниження рівня аварійності, зменшення тяжких наслідків ДТП та слугує превенцією щодо недопущення порушень ПДР. За рік роботи системи кількість ДТП із загиблими та/або травмованими у місцях, де встановлені камери автоматичної фіксації, знизилась майже на 65% (це у порівнянні з середнім показником за минулі три роки (зі 123 до 44)» – пише Білошицький.
За його словами, наразі на дорогах країни працює 236 камер автоматичної фіксації порушень ПДР. Також він пообіцяв, що до кінця цього року на дорогах буде вже 270 камер. Загалом на 2022 рік заплановано запуск ще 210 комплексів, а на 2023 рік — ще 100.
Окрім цього, планується у першому кварталі 2022 року запустити тестування системи автоматичної фіксації таких порушення ПДР, як проїзд на заборонний сигнал світлофору і порушення встановленої для транспортних засобів заборони виїзду на смугу зустрічного руху.
Відомо, що за рік роботи системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху бюджет отримав 500 млн гривень штрафів.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» порівнювало розмір штрафів за порушення правил дорожнього руху в Україні та інших країнах - цей матеріал з інфографікою доступний на нашому порталі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»