Володимир Зеленський, виступаючи із посланням у Верховній раді, сказав, що українська армія – «найкраща у світі». Об'єктивно підтвердити чи спростувати цю емоційну тезу складно, але можна перевірити, як президент виконує свої обіцянки щодо Збройних сил. «Слово і діло» вже давно пише про те, як триває реалізація програмних зобов'язань Зеленського, і сьогодні поговоримо про обіцянку «армія має бути престижною службою».
Повністю цей пункт у програмі звучить так: «Професійна армія має стати школою лідерства та свободи. Армія має бути престижною службою, де набуті навички та знання будуть успішно застосовані і в реальному секторі економіки».
Це вже третя сфера, роботу в якій президент хоче зробити престижною – аналогічні обіцянки він давав щодо професії лікаря та вчителя. І, як ми писали раніше, верифікувати їх досить складно – поняття престижності все ж таки суб'єктивне.
З обіцянкою, що служба в армії стане престижною, спробуємо розібратися в кількох аспектах. Перший – наскільки українське суспільство довіряє Збройним силам. Якщо вірити соцопитуванням, то серед державних та громадських інститутів саме ЗСУ займають перше місце за рівнем довіри населення: влітку армії довіряли 68% опитаних (далі з невеликим відривом йдуть волонтерські організації), а навесні – 70%.
Другий важливий показник – місце Збройних Сил України у рейтингу найсильніших армій світу. У рейтингу Global Firepower Index українська армія була на 29-му місці у 2019 році, на 27-му місці у 2020 році, цього року ЗСУ піднялися на 25 місце (зі 140 армій світу).
Коли гроші вирішують усе: скільки отримає армія у 2022 роціАле грошей для того, щоб закрити борги, що накопичилися перед військовослужбовцями, може не вистачити.
Автори рейтингу щодо індексу кожної країни враховують такі чинники, як чисельність армії та людських ресурсів, кількість військової техніки різних видів, логістичні можливості, паливні ресурси, витрати на оборону тощо.
Оскільки Україна обрала шлях євроатлантичної інтеграції, важливим є також запровадження стандартів НАТО. У Міністерстві оборони відзвітували, що станом на кінець 2020 року було запроваджено 128 стандартів НАТО, на основі яких розробили 145 національних та військових нормативно-правових актів та документів. Крім того, 52 стандарти запровадять у майбутньому – до 2025 року. Загалом у Міноборони та ЗСУ було запроваджено 292 стандарти та документи НАТО.
У вересні стало відомо, що впроваджено вже 303 нормативних документи НАТО. Прийняті стандарти стосуються таких галузей, як військова політика, безпека та стратегічне планування, операції та бойові дії, розвідка, інформаційні та психологічні операції, зв'язок, розроблення/виробництво/прийняття на озброєння зразків зброї та техніки, стратегічні комунікації та гендерні перспективи.
З початку війни на Донеччині в Україні систематично збільшують витрати на оборону. Якщо у 2013 році вони становили 14,8 млрд грн, то у 2014-му вже 27,4 млрд. У 2015 році на оборону виділили 52 млрд грн (2,6% від ВВП), у 2016 році – 59,4 млрд грн (2,5% від ВВП), у 2017 році – 74,3 млрд грн (2,5% від ВВП), у 2018 році – 97 млрд грн (2,7% від ВВП), у 2019 році 106,6 млрд грн (2,7% від ВВП), 2021 року – 120,5 млрд грн (2,5% ВВП).
Зростає також і чисельність Збройних сил України: якщо у 2013 році чисельність становила 166 тисяч осіб, цього року – вже 246 тисяч. Крім того, влітку Верховна рада ухвалила закон, який збільшує чисельність ЗСУ ще на 11 тисяч – до 261 тисяч військовослужбовців – у зв'язку з ухваленням закону про основи національного спротиву.
Зарплати українських військових не такі високі, як вони заслуговують, але потроху зростають. Наприклад, у 2014-2015 роках військовий поза зоною АТО отримував щонайменше 2 тис. 341 грн, у зоні АТО на першій, другій та третій лінії оборони – 5 тис. 641 грн. Цього року військові-контрактники поза зоною ООС отримують 10 ,5 тис. грн, на другій-третій лінії оборони – 22 тис. грн, на першій лінії – 32,5 тис. грн.
При цьому у Міністерстві оборони вже давно обіцяли розробити нову систему грошового забезпечення військовослужбовців. Але це поки що в процесі: як розповідала Ірина Верещук, у новій системі 70% становитимуть виплати за звання та вислугу, а решта – надбавки стимулювального та компенсаційного характеру.
Крім того, повинні реформувати систему забезпечення житлом військовослужбовців. У вересні Володимир Зеленський затвердив Стратегічний оборонний бюлетень, у якому прописано, що мають запровадити депозитно-монетарні, компенсаційні та іпотечні програми придбання постійного житла для військовослужбовців на пільгових умовах за рахунок залучення державних банків.
Ще одна невирішена проблема – модернізувати систему переходу з військової кар'єри на цивільну. У листопаді стало відомо, що Міністерство оборони та Міністерство ветеранів опрацьовують таку систему, її перший етап планують запустити у 2022-2023 роках.
Ми також поцікавилися у Генштабі ЗСУ, що було зроблено для підвищення престижності служби в армії. Нам відповіли, що, зокрема, запустили пілотний проєкт, спрямований на апробацію нової моделі соціальної підтримки сімей військових, посилення їхнього соціального статусу в суспільстві. Крім того, затвердили систему роботи соцпрацівників для підтримки сімей військових та сімей загиблих бійців.
Перший висновок, який можна зробити – про систему оборони в Україні дбають непогано: збільшуються витрати в бюджеті, з'являється нова техніка, впроваджуються стандарти НАТО. А ось саме про військового треба думати більше – підвищувати зарплати, надавати допомогу сім'ї, допомагати з переходом у цивільне життя, надати можливість купити власне житло на пільгових умовах. Служба в армії стане престижною, коли всі ці компоненти «запрацюють» разом.
Нагадаємо, «Слово і діло» випустило серію матеріалів щодо передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і переробка сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;
громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет;
забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;
ввести одноразову «нульову декларацію» для бізнесу;
запровадити принцип «гроші ходять за студентом»;
податки стануть простими і зрозумілими;
встановити контроль за виснаженням чорноземів;
встановити контроль за забрудненням річок;
забезпечити монетизацію пільг;
рівні права для державних і приватних навчальних закладів;
професія лікаря стане престижною і високооплачуваною;
запровадити обов'язковий безкоштовний щорічний медичний огляд;
запровадити економічний паспорт українця;
позбавляти депутатів мандата за кнопкодавство і прогули;
професія вчителя стане престижною і високооплачуваною;
підписати угоду про «відкрите небо» з Європейським Союзом;
замінити податок на прибуток податком на виведений капітал;
ліки, які пройшли реєстрацію в країнах ЄС і США, не отримуватимуть додаткові дозволи в Україні;
максимально скоротити кількість функцій держави;
чесні чиновники отримають гарантовані гідні зарплати;
інформація про бюджети, тендери, закупівлі, аукціони буде доступна всім;
запровадити європейські стандарти промислового та продовольчого виробництва;
запровадити інститут мирового судді;
школи отримають сучасне обладнання;
лікарні отримають сучасне обладнання та оновлять свою інфраструктуру;
підтримка та розвиток приватної освіти.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»