Знову хочеться до Парижа. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Через два місяці після відставки Дмитра Разумкова з посади спікера Верховної ради і приблизно місяць після початку активного медійного протистояння Ріната Ахметова проти Володимира Зеленського саме час подивитися на результати цих непересічних подій і процесів. Адже в ході відбувалися й інші резонансні речі: нові глави в сазі «Вагнергейту», марафон президентської пресконференції та його послання Раді, все це на тлі пандемії, що дістала вже до печінок, і погроз Росії рушити на нас свої війська.

Соціологічна група «Рейтинг» опублікувала дані нового опитування, і якось несподівано виявилося, що нічого у співвідношенні основних сил не змінилося. Коливання в рамках одного відсотка не береться до уваги. Наче й не було всього цього вирування емоцій. Попереду так само Зеленський, який на десяток відсотків випереджає Порошенка, потім із відставанням на три-чотири відсотки від лідера «Євросолідарності» йдуть Тимошенко і Бойко, у кількох відсотках від них закріпився Разумков, а далі велика братська могила недокандидатів, від яких ніхто давно нічого не чекає, включаючи їх самих, окрім боротьби за проходження до парламенту. Ексспікер, до речі, має непогані шанси приєднатися до їхнього числа, адже його потрапляння до лідерської п'ятірки – чистий аванс, не відпрацює – вилетить.

Як розбити зацементований розклад не така вже й загадка. Адже виборцеві не так багато треба, лише цікава альтернатива, а не ось це все, прісне і запліснявіле.

Соціологи з'ясували, хто лідирує у новому президентському рейтингуУ тому випадку, якби президентські вибори відбулися на початку грудня, у першому турі найбільше голосів набрав би Володимир Зеленський.

У Франції якось навіть змирилися з тим, що результат президентської кампанії 2022 майже вирішений наперед. Очікувалося повторення ситуації 2017 року: вихід у другий Еммануеля Макрона разом із Марін Ле Пен, а далі відбувається об'єднання всіх поміркованих та лівих проти націоналістів, що гарантує перемогу центристу. 66% проти 34% дуже переконливий результат Макрона. Після того, як про свої президентські амбіції оголосив гострий на язик журналіст і письменник Ерік Земмур, у нього відразу пішов вгору рейтинг: постать яскрава, на межі і за межею скандалу. З'явилася ймовірність, що він витіснить Ле Пен із другої позиції та вийде у другий тур. Однак Земмур ще радикальніше і правіше Марін Ле Пен, що означало б повторення тієї ж комбінації: об'єднання помірних і лівих навколо Макрона та його впевнену перемогу.

Але партія «Республіканці» проводить праймеріз, і на них перемогу здобуває Валері Пекресс. Ця партія правого центру, яка успадкувала традиції Де Голля і Ширака, мала досить широке коло претендентів, і Пекресс, найпомірніша з них, якось у ньому губилася. Очевидно, це було пов'язано і з тим, що французи не дуже вірили, що саме вона стане кандидатом у президенти від республіканців. Проте, коли вона опинилася у фокусі уваги вже у новій якості офіційної претендентки, громадяни до неї придивилися, і розглянуте їм дуже сподобалося. 54-річна глава регіону Іль-де-Франс, того самого, в якому розташований Париж, має відмінний політичний досвід, працювала з Жаком Шираком, була депутатом Національних зборів та очолювала міністерства вищої освіти та бюджету. Говорить про себе, що є на дві третини Ангелою Меркель, а на третину Маргарет Тетчер. Макрону буде зовсім непросто протистояти цим двом – чи трьом? – жінкам.

Так ось, опитування, проведені після перемоги Валері Пекресс на республіканських праймериз, показали, що тепер уже не Ле Пен і не Земмур, а саме вона виходить у другий тур із чинним президентом і має всі шанси обійти його у фіналі, адже вона теж претендує на політичний центр Звичайно, до виборів ще багато часу, і нинішні симпатії можуть як зміцніти, так і охолонути, але Макрону, очевидно, тепер доведеться попітніти, щоб обґрунтувати свої претензії на електоральне лідерство.

Мораль цієї історії, завершення якої ми зможемо побачити у квітні, дуже проста: є цікавий політичний товар – і попит на нього відразу відреагує. Усі спроби грати проти Зеленського постатями, що наводять тугу, призводять до закономірного результату: жодного. Залишається тільки чекати, коли його накриють власні помилки та дурниці. І тоді що? Вибір між Порошенком, Тимошенко та Бойком? Та ви серйозно?

І ще: мабуть, роль телебачення у визначенні політичних переваг громадян сильно впала. Віра Ріната у забійну силу політшоу поки що не знаходить свого підтвердження. Гроші на вітер. Але в нього їх до біса.

Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: