В Антикорупційному суді вже майже півтора року не можуть по суті розглянути справу колишнього народного депутата Миколи Мартиненка через неявку сторони захисту. Депутата звинувачують у заволодінні мільйонами коштів державних підприємств, а у Швейцарії його вже засудили за звинуваченням у відмиванні коштів. Хронологія справи Мартиненка – на інфографіці «Слово і діло».
З 2013 року Генеральна прокуратура Швейцарії розслідувала щодо Миколи Мартиненка кримінальну справу за підозрою у хабарництві та відмиванні коштів. Місцеві правоохоронці вважають, що чеська компанія Skoda JS платила мільйони офшорної панамської компанії, яку контролює Мартиненко, за доступ до тендерів «Енергоатому».
У країні також заморозили 30 млн швейцарських франків на рахунках Мартиненка.
Восени 2015 року стало відомо, що в Чехії також проводять розслідування проти Мартиненка – за тим самим епізодом, що й у Швейцарії.
На тлі цих новин 30 листопада 2015 року Мартиненко заявив про складання депутатських повноважень. «З огляду на те, що удари йдуть не тільки по мені, а йдуть як по уряду, так і по владі в цілому, я приймаю рішення про складання депутатських повноважень і таким чином добровільно відмовляюся від депутатського імунітету», – заявив політик. 22 грудня Верховна рада позбавила Мартиненка мандата.
У грудні 2015-го розслідування розпочало Національне антикорупційне бюро. Перша справа стосувалася отримання хабаря від компанії-постачальника для атомних станцій, друга – заволодіння коштами на закупівлю ДП «СхідГЗК» уранового концентрату.
На початку 2017 року детективи НАБУ затримали двох підозрюваних у причетності до справи Мартиненка, а 20 квітня – самого Мартиненка. Йому оголосили про підозру у створенні злочинної організації, а також у присвоєнні, розтраті або заволодінні майна шляхом зловживання службовим становищем.
Наступного дня після затримання екснардепа затримали також колишнього голову наглядової ради Одеського припортового заводу Сергія Перелому – він також проходить як підозрюваний у справі Мартиненка.
22 квітня Солом'янський суд Києва відпустив Мартиненка на поруки 18 нардепів, міністра та члена ЦВК. При цьому Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила заарештувати ексдепутата або відпустити під 300 млн грн застави. Перелому також відпустили на поруки.
Банка з грошима, втеча за кордон та викрадення: історія справи екссудді ЧаусаІсторія справи колишнього київського судді Миколи Чауса, якого звинувачують у хабарництві – на інфографіці.
У травні суд заарештував бізнес Мартиненка: частки у компаніях ТОВ «Інтер-Вент», ТОВ «Вортекс» та ТОВ «Техно-Інвест» на суму понад 6 млн грн.
25 жовтня 2017-го Антикорупційне бюро оголосило Мартиненку про підозру у заволодінні коштами «Енергоатому». За версією слідства колишній нардеп у змові з трьома особами – посадовцем структурного підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом», колишнім керівником цього ж підрозділу та ще однією особою, наближеною до ексдепутата – організували корупційну схему, внаслідок якої інтересам «Енергоатому» завдано збитків на 6,4 млн євро.
У грудні 2017 року той самий Солом'янський суд дозволив Мартиненку виїжджати за кордон, а на початку 2018 року – відмовив прокурору САП у продовженні терміну обмежувальних заходів щодо екснардепа.
22 травня 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо Мартиненка та ще п'яти осіб за звинуваченням у заволодінні 17,3 млн доларів «СхідГЗК» та 6,4 млн євро «Енергоатому».
З жовтня 2018 року до вересня 2019 року засідання суду у справі Мартиненка проходили щотижня. 1 березня 2019 року САП направила до суду обвинувальний акт проти ще двох осіб, які фігурували у справі розкрадання коштів «Енергоатому». Шевченківський суд передав цю справу до Вищого антикорупційного суду.
Наприкінці 2019 року справу Мартиненка у Швейцарії передали до суду. Влітку минулого року колишнього нардепа визнали винним у відмиванні 2,8 млн євро та засудили до року в'язниці та 16 місяців умовно.
Після 20 липня 2020 року не відбулося жодне засідання щодо розгляду справи Мартиненка по суті – через постійну неявку сторони захисту. 1 жовтня 2020 року на території Антикорупційного суду стався вибух: у ВАКС заявили, що пов'язують цей вибух із розглядом кримінального провадження за звинуваченням Мартиненка. Судді звернулися до генерального прокурора та Вищої ради правосуддя із заявою про втручання у правосуддя.
У жовтні Антикорупційний суд не зміг провести ще кілька засідань у справі через відсутність адвоката Мартиненка.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» писало про історію справи колишнього судді Миколи Чауса.
На інфографіці можна переглянути хронологію подій у справі заступника керівника ОПУ Олега Татарова.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»