17 грудня набув чинності наказ Міністерства оборони України про розширення переліку професій, після здобуття яких жінки мають стати на військовий облік. Тепер це стосується не лише військово-облікових спеціальностей, а й цілком собі цивільних – журналістів, соціальних працівників, працівників готельно-ресторанної сфери тощо. «Слово і діло» докладно розібралося, кому з громадянок України треба стати на облік, навіщо і що може загрожувати за невиконання наказу.
Навіщо жінкам ставати на військовий облік: пояснення Міноборони
У травні цього року в Україні набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку».
Одна із статей закону звучить так: «Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, беруться на військовий облік військовозобов'язаних».
Саме на виконання цього закону і було затверджено наказ Міноборони з новим переліком професії.
У Збройних силах наголосили, що взяття жінок на військовий облік – це не призов на військову службу. «У мирний час відбувається так зване накопичення людського ресурсу, проводиться якісна та кількісна характеристика всіх військово-облікових спеціальностей. І лише за крайньої потреби таких військових фахівців – жінок – будуть призивати на військову службу. У разі введення воєнного стану або у особливий період під час мобілізації. Але у нас пройшло шість хвиль мобілізації, під час цих хвиль ми призвали 200 тисяч людей, і жодна жінка без її згоди на службу не потрапила», – пояснив начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.
Представницям яких професій потрібно буде стати на військовий облік
Відповідно до наказу, на військовому обліку повинні перебувати представниці 35 сфер діяльності:
державна безпека;
транспортні технології;
автомобільний транспорт;
річковий та морський транспорт, гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології, суднобудування;
будівництво та цивільна інженерія, архітектура та містобудування, геодезія та землеустрій;
хімія, хімічні технології та інженерія, біологія;
авіаційний транспорт, авіаційна та ракетно-космічна техніка;
авіоніка;
телекомунікації та радіотехніка;
інженерія програмного забезпечення, комп'ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп'ютерна інженерія, системний аналіз, кібербезпека, мікро- та наносистемна техніка, автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології;
електроніка;
метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка;
науки про Землю, географію, фізику та астрономію;
харчові технології, технологія виробництва та переробки продукції тваринництва;
забезпечення військ, озброєння та військова техніка, технології легкої промисловості;
металургія, матеріалознавство, прикладна фізика та наноматеріали;
деревообробні та меблеві технології;
фізична терапія, ерготерапія, медична та психологія, громадське здоров'я, фізична реабілітація, промислова фармація, санітарія та експертиза;
стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування;
біомедична інженерія, біотехнології та біоінженерія;
ветеринарна медицина, ветеринарна гігієна;
облік та оподаткування, маркетинг, менеджмент, підприємництво, економіка;
публічне управління та адміністрування, право, міжнародне право, міжнародні відносини, громадські комунікації та регіональні студії, математика, прикладна математика, статистика;
фізична культура, спорт та туризм;
цивільна безпека, правоохоронна діяльність;
фінанси, банківська справа та страхування;
інформаційна, бібліотечна та архівна справа, історія та археологія;
журналістика, професійна освіта (за спеціалізацією), спеціальна освіта;
психологія, соціологія, політологія, соціальна робота, соціальне забезпечення;
музичне мистецтво, сценічне мистецтво, менеджмент соціокультурної діяльності;
видавництво та поліграфія;
залізничний транспорт;
готельно-ресторанна справа;
теплоенергетика, гідроенергетика, енергетичне машинобудування, галузеве машинобудування, електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, атомна енергетика, гірниче господарство, нафтогазова інженерія та технології, прикладна механіка;
пожежна безпека.
При цьому народний депутат від «Слуги народу» Юлія Грішина повідомила, що список спеціальностей скоротять: «Дівчатка, розходимося! Список спеціальностей, за якими жінки беруться на військовий облік, буде скорочено. Про це щойно дізналася від голови Комітету з питань росам національної безпеки, оборони та розвідки після його розмови з міністром оборони».
У наказі навпроти кожної із цих спеціальностей є номер родинної військово-облікової спеціальності. Наприклад, для журналіста це «військова преса», для психологів/соціологів/політологів – «морально-психологічне забезпечення» тощо.
Повний список військово-облікових спеціальностей можна подивитися тут та зіставити зі своєю цивільною професією.
Крім наявності спеціальності, в наказі Міноборони є ще дві важливі умови для постановки на військовий облік: жінка повинна бути віком від 18 до 60 років і бути придатною до військової служби за станом здоров'я.
Наявність дітей, наголосили у ЗСУ, не є перешкодою для постановки жінки на військовий облік. «Військовозобов'язаний та військовослужбовець – дуже великий шлях від одного до іншого. Вона перебуватиме на військовому обліку, тому що спеціальність, за якою вона працює, може принести користь державі у разі збройної агресії чи ескалації. Але ніхто нікуди призивати її не має наміру», – повідомили сьогодні на брифінгу.
Коли і як жінкам потрібно стати на військовий облік
Встати на військовий облік потрібно буде до кінця 2022 року. «Я хочу заспокоїти жінок, що я за гендерну рівність і повністю це підтримую: вже завтра не треба бігти у військкомат, не потрібно займати чергу, не потрібно шукати когось, хто допоможе це все зробити, ми це робитимемо планово, поступово, і все буде добре», – запевнив головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний.
На військовий облік жінок прийматимуть у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки – лише за місцем реєстрації.
Протягом наступного року жінка, чия спеціальність є у списку, має прийти до центру та подати документи: зокрема, копію паспорта, ідентифікаційного номера, диплом про освіту, свідоцтво про сімейний стан тощо. Окрім того, потрібно буде пройти медичну комісію.
За результатами розгляду документів та медкомісії ухвалюватиметься рішення про прийняття на військовий облік.
При цьому раніше в Міноборони припускали, що на військовий облік можна буде стати онлайн. «Думаю, що ми розробимо алгоритм, і до кінця наступного тижня він буде на сайті військкоматів. Якщо буде можливість, то на облік можна буде стати електронно, щоб ви надіслали свої дані онлайн», – казала радниця заступника міністра Наталія Воронкова. Але сьогодні на брифінгу у ЗСУ заявили, що оскільки жінкам потрібно буде проходити медкомісію, до центру комплектування треба з'явитися особисто.
Що може загрожувати «ухилянткам»
Для тих, хто ухиляється від постановки на військовий облік, передбачено адміністративну відповідальність.
За перше порушення правил військового обліку – штраф у розмірі 30–50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510–850 грн). Повторне вчинення порушення протягом року тягне за собою штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн).
Як і у випадку з чоловіками, контролювати наявність документів про перебування жінок на військовому обліку повинен роботодавець. Інакше також загрожує штраф. Крім того, документи про взяття на облік перевірятимуться під час влаштування жінок на роботу.
«До кінця 2022 року жоден керівник установи, організації, де працюють жінки, які мають стати на військовий облік, а також самі жінки, однозначно не притягатимуться до адміністративної відповідальності», – наголосили у Міністерстві оборони.
Нагадаємо, 23 квітня набув чинності закон, який передбачає, що без оголошення мобілізації можна призивати до військової служби резервістів. «Слово і діло» розібралося, кого і за яких умов зможуть призвати, а також якою буде відповідальність за ухиляння від служби.
На інфографіці можна побачити, як змінювалася кількість призовників до української армії з 2015 року.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»