Держбюджет за рік недоотримує 9 млрд грн від неоподаткування нелегального алкоголю.
Про це повідомляє Рахункова палата у вівторок, 11 січня, із посиланням на звіт про результати аудиту ефективності планування, а також контролю за повнотою нарахування та своєчасністю надходження акцизного податку з алкогольних напоїв до держбюджету.
За інформацією відомства, держоргани протягом 2019-2020 років та дев'яти місяців 2021 року не забезпечили дієву систему контролю за виробництвом та обігом спиртного, що створило передумови для існування нелегального ринку алкоголю та призвело до недонадходжень акцизного податку до держбюджету.
Як змінювався обсяг дефіциту держбюджету УкраїниЯк змінювався граничний та фактичний обсяг дефіциту держбюджету України – на інфографіці Слово і діло.
Обсяги виробленої лікеро-горілчаної продукції у 2020 році порівняно з 2019 роком збільшилися майже на 11%, виноробної продукції та солодового пива зменшились на 13% та 0,5% відповідно. Водночас, за даними Держмитслужби, імпорт лікеро-горілчаної продукції зріс майже на 45%, виноробної – вдвічі, а пива – більш ніж на 11%.
До держбюджету за цей період надійшло майже 42 млрд гривень акцизного податку з алкогольних напоїв, імпортованих та вироблених в Україні. Проте його питома вага у загальній сумі податкових надходжень знизилася із 1,9% у 2018 році до 1,6% за 9 місяців 2021 року.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, частка нелегального спиртного в Україні становить понад третину загального обсягу ринку алкоголю та більше половини ринку міцного алкоголю.
Внаслідок неналежної роботи Мінфіну та Державної фіскальної служби (ДПС) й досі не запроваджено у повному обсязі автоматизовану систему контролю «Електронна акцизна марка». Щоб вона повністю запрацювала, необхідно зокрема внести зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів. Мінфіну, ДПС – розробити та подати до Кабміну відповідні пропозиції.
Також й досі належно законодавчо не врегульовано питання торгівлі алкогольними напоями через інтернет. Неможливо достовірно визначити вік покупця, а отже є ризики реалізації такої продукції неповнолітнім.
Фахівці відомства виявили випадки звітності про обсяги скоєних операцій виробниками, імпортерами та оптовими торговцями алкоголем, у яких не було чинної ліцензії на право провадження такої діяльності. Також були випадки незастосування терорганами ДПС штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання таких звітів та їхнього подання із недостовірними даними.
За результатами документальних перевірок тероргани ДПС донарахували майже 59 млн. гривень акцизного податку, із яких до бюджету було сплачено 0,5%.
За два роки і дев'ять місяців борг із акцизного податку на алкоголь збільшився майже на 6% і досяг 420 млн. гривень. За рахунок списання податкового боргу з цього податку погашено 10 млн. грн., а грошовими коштами сплачено близько 6 млн. гривень.
Мінфін несвоєчасно затвердив порядок планування митними органами документальних виїзних перевірок, тому протягом 2020 року Держмитслужба їх не планувала та не проводила.
За результатами аудиту Рахункова палата рекомендувала уряду вдосконалити законодавство щодо адміністрування акцизного податку. Зокрема, прискорити впровадження у повному обсязі автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів «Електронна акцизна марка», удосконалити ліцензування діяльності у цій сфері, упорядкувати торгівлю алкогольними напоями через інтернет тощо.
Раніше у Кабміні заявили про перевиконання держбюджету цього року.
Також нагадаємо, Гетманцев розповів, скільки держбюджет недоотримує від митниці.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»