Про розвиток космічної галузі в Україні за часів незалежності та український космічний потенціал. Про продовження економічних санкцій щодо Росії за агресію проти України. Про обіцянку президента стосовно другого президентського терміну. А також про новий функціонал в «Дії» для тих, хто не любить робити зайвих рухів. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Запуск українського супутника та перспективи української космонавтики
13 січня о 17:25 за київським часом з бази Космічних сил США на мисі Канаверал було запущено у космос український супутник «Січ-2-30».
На початку 1992 року для формування космічної політики держави було створено Національне космічне агентство України. Протягом першого року діяльності було виготовлено та запущено 9 ракет-носіїв та 4 космічних апарати української розробки. З 1993 року почали затверджувати Державні космічні програми – загалом їх було шість, враховуючи програму на 2021-2025 роки.
Перша п’ятирічна програма передбачала запуск супутника «Січ-1» – вперше під юрисдикцією України (запуск відбувся 31 серпня 1995 року), створення власного телекомунікаційного супутника «Либідь» та підготовку кандидата в космонавти України для здійснення космічного польоту. Загалом, протягом 1993-1997 рр. було виготовлено та запущено 32 ракети-носія та 13 космічних апаратів української розробки.
Під час другої космічної програми (1998-2002 рр.) активно проводили пошук варіантів участі підприємств ракетно-космічної галузі в міжнародних космічних проєктах. Так, у 1998 році українські підприємства підключилися до робіт зі створення Міжнародної космічної станції. Також запрацював міжнародний космічний проєкт «Морський старт» (перший пуск РН «Зеніт-3SL» відбувся 28 березня 1999 року).
У 2003 році розпочався українсько-бразильський космічний проєкт будівництва стартового майданчика для нової української РН «Циклон-4» на космодромі Алкантара, поблизу екватора, який мав забезпечити Україні незалежний вихід в космос. Також за той час розробили космічні апарати нового класу: «Мікрон» – на замовлення України та EgyptSat-1 – на замовлення Єгипту. Експорт космічної продукції більше ніж вдвічі перевищував імпорт.
Що було далі і як за роки незалежності розвивалася космічна галузь в Україні та чи є можливості на майбутнє - про це читайте у великому тематичному матеріалі «Слово і діло» на сайті та в телеграм-каналі.
ЄС продовжив економічні санкції против РФ
ЄС продовжив ще на пів року економічні санкції щодо Росії за агресію проти України. Санкції діятимуть щонайменше до 31 липня 2022 року, повідомляє офіційний сайт Ради ЄС.
Відомо, що на шість місяців було продовжено санкції, які діють щодо окремих секторів економіки Російської Федерації. Рішення ухвалено за результатами оцінки виконання мінських угод щодо врегулювання на Донбасі.
Зазначимо, економічні санкції вперше було запроваджено 31 липня 2014 року у відповідь на агресію проти України. Вони обмежують російським банкам та компаніям доступ до первинних та вторинних ринків капіталу ЄС, забороняють фінансову допомогу та посередництво для фінансових установ із Росії, забороняють прямий чи непрямий імпорт, експорт чи передачу військової продукції, встановлюють заборону на постачання товарів подвійного призначення, обмежують доступ Росії до технологій, які можна використовувати в енергетичному секторі.
На додаток до економічних санкцій ЄС вжив інших заходів у відповідь на захоплення Криму та Севастополя, а також навмисну дестабілізацію України. До них відносяться: заборона на в'їзд до країн ЄС, заморожування активів та обмеження економічних відносин із Кримом та Севастополем.
Також нагадаємо, що Євросоюз визнав Росію стороною збройного конфлікту на Донбасі.
Обіцянки Зеленського щодо другого терміну при владі
Після того, як Володимир Зеленський перетнув екватор свого президентського терміну, ще більш актуальним стало питання, чи буде він балотуватися повторно у 2024 році. Відповідь на це питання, в принципі, можна знайти в його передвиборчій програмі, але ж ми знаємо, що політики не завжди її виконують. «Слово і діло» продовжує аналізувати цей документ і нині розглядає один із найцікавіших пунктів – обіцянку президента «балотуватися лише на один президентський термін».
«Одразу хочу запевнити – йду на один термін, щоб змінити систему заради майбутнього», – з цієї обіцянки й розпочинається передвиборча програма.
У 2019 році говорити про можливий другий термін було ще зарано, але під час жовтневого пресмарафону пролунало непряме підтвердження того, що Зеленський про нього не думав. Так, він назвав своєю головною місією на посаді завершення війни на Донбасі та сказав, що це його пріоритет на п'ять років.
Питання про другий термін, спливло під час пресконференції, присвяченій першому року каденції. Тоді Зеленський відповів, що він подумає. Заступник керівника ОПУ Кирило Тимошенко тоді у листопаді також заявив, що одного президентського терміну буде замало, аби «відбудувати країну».
Наприкінці 2020 року дружина Володимира Зеленського Олена розповіла, що вони в сімейному колі не обговорювали ідею піти на другий термін. Та за її словами, якщо Зеленський все ж таки ухвалить таке рішення, то це означатиме, що «він відчуватиме, що не закінчив щось почате і треба закінчувати».
Торік тема, чи піде Зеленський на другий термін, обговорювалася ще активніше. Підігрівали її, зокрема, члени президентської команди. Так у березні голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що партія проситиме Зеленського балотуватися вдруге. Водночас Олександр Корнієнко сказав, що точну відповідь на це питання може дати лише сам президент.
На пресконференції, присвяченій дворіччю на посаді, Володимир Зеленський сказав, що зарано говорити про другу каденцію: «Ще й половина першої не пройшла. Моє бажання піти на другий термін повністю збігатиметься з бажанням суспільства. Це залежатиме від того відсотка речей, які я обіцяв і зробив, чи не зробив».
А ось у вересні у бліцкоментарі глава держави був категоричнішим: «Я нікуди не балотуюся, я краще виконаю все, що я обіцяв у свій один термін, і поїду відпочивати». Не раз Зеленський говорив, що його рішення балотуватися чи ні, залежатиме, зокрема, від думки сім'ї. Якось президент розповів, що дочка відмовляє його від другої каденції.
Докладніше про обіцянку Володимира Зеленського стосовно його другого президентського терміну - читайте у нашому розгорнутому аналітичному матеріалі на порталі.
«Дія»: новий функціонал для тих, хто не полюбляє рухатися
У додатку «Дія» оновили цифровий підпис, який тепер став доступним без рухів головою. Про це повідомляє «Дія» в Telegram.
«Світ швидко змінюється, технології розвиваються, і «Дія» також не відстає. Раніше ми розробили найзахищеніший цифровий підпис у смартфоні. Сьогодні «Дія.Підпис» стала ще зручнішою та простішою», - йдеться у повідомленні.
Тепер, щоб скористатися «Дія.Підпис», достатньо зайти до додатку, натиснути Меню - «Дія.Підпис» та кліпнути.
«Підпис – це універсальний цифровий ключ, яким можна користуватися при підписанні документів онлайн – у «Дія» і не тільки! З ним ви можете підписати будь-який PDF-документ: заяву на порталі «Дія», договір оренди, довіреність, офіційний лист тощо» - йдеться у повідомленні.
Але для того, щоб користуватися «Дія. Підписом», необхідний біометричний документ у «Дія» - закордонний паспорт або ID-картка.
Раніше ми писали про те, що до кінця 2022 року у рамках процесу цифровізації у Кабміні мають намір збільшити кількість послуг у «Дії» до 130.
Також нагадаємо, що в «Дія» з'явилася нова функція. Тепер українців сповіщатимуть за допомогою push-повідомлень про оформлення кредитів або перевірку кредитної історії банком.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»