Забрати, що погано лежить: чи визнає Росія «ДНР» та «ЛНР»

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Спікер російської Держдуми В'ячеслав Володін повідомив, що парламент готовий обговорити запропонований КПРФ проєкт ухвали щодо визнання ОРДЛО. На думку Володіна, Держдума має шукати можливостей захистити «співвітчизників», які проживають у так званих «ЛНР» та «ДНР». Чим такі дії загрожують Україні?

У середу, 19 січня, депутати Держдуми від КПРФ запропонували офіційно звернутися до президента РФ Володимира Путіна з проханням визнати так звані «ДНР» та «ЛНР».

Відповідний проєкт ухвали внесли 11 депутатів на чолі з лідером партії російських комуністів Геннадієм Зюгановим. У проєкті, серед іншого, зазначається, що Мінські угоди не виконуються. Як вважають депутати, у «республіках» уже сформувався «демократичний уряд», а офіційне визнання «створить підстави для забезпечення гарантій безпеки та захисту їхніх народів від зовнішніх загроз».

Російські комуністи неодноразово пропонували визнати «ЛНР» та «ДНР» за образом та подобою Абхазії та Південної Осетії. Такі пропозиції виходили не тільки від КПРФ. Проте досі ніхто не давав хід. Російська влада, вимагаючи виконання невигідних для України Мінських угод, завжди визнавала ОРДЛО невід'ємною частиною України.

Тим не менш, на тлі висування російських військ на навчання в Білорусь і до кордонів з Україною, а також чуток про військову ескалацію, що наближається, цього разу в Держдумі ідею КПРФ не відкинули. Глава російського парламенту В'ячеслав Володін запропонував поставити її на обговорення. Це означає, що проєкт ухвали має всі шанси бути прийнятим і лягти на стіл до президента Володимира Путіна. Той або ухвалить відповідне рішення, або ні.

Якщо Путін визнає «ЛДНР» ‒ це означатиме відмову від Мінських угод, а значить від того, що Кремль вимагав від України останні сім років і продовжує вимагати зараз. Як і раніше, виконання Мінських угод є однією з найважливіших умов деескалації ситуації довкола України, про що в Москві не втомлюються нагадувати на найвищому рівні.

Формальну відмову від Мінська-2 російська влада могла продати на внутрішньому політичному «ринку» як приклад захисту «співвітчизників» за кордоном. Відомо, що у «ЛНР» та «ДНР» активно лунають російські паспорти, що формально перетворює українців на «громадян РФ». Наступним кроком може стати офіційне розміщення на окупованій частині Донбасу регулярної російської армії для того, щоб повністю виключити будь-яку ймовірність деокупації цієї території силовим шляхом. Якщо ініціативі КПРФ буде дано повноцінний хід, це може означати, що Росія визнає невдачу переговорів щодо «гарантій безпеки» із Заходом саме в українському кейсі і запускає план «Б». Це може бути як план нового тиску на нашу країну, так і план відступу з черговим територіальним «призом», який можна буде подати російському суспільству як зовнішньополітичну перемогу.

Але у будь-якому разі такий сценарій призведе до нової порції західних санкцій та позбавить Росію такого корисного інструменту впливу на Україну, як Мінські угоди. Тому, імовірніше, ініціатива поки буде покладена «під сукно», але саме прагнення її обговорювати на офіційному рівні вже цілком показово.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: