На Заході вже з десяток років вживається слово, взяте з німецької: Putinversteher. Воно стосується тих політиків, які намагаються стати на місце Путіна і співчутливо зрозуміти, чому російський президент вчиняє вкотре диким чином. До 2014 року, коли дикість вийшла з берегів, цей термін уже широко вживався, тож спробам зрозуміти Путіна багато років, і, судячи з нинішньої ситуації, із співчуттям у Заходу вийшло набагато краще, ніж із реальним розумінням.
У спробі зрозуміти Путіна в цих тривожних обставинах багато хто з підвищеною увагою вчитується і вслухається в слова тих у Росії, хто професійно покликаний пояснювати те, що відбувається якоюсь людською мовою, тобто не мовою російського МЗС або «експертів» Валдайського клубу. Перші давно змагаються в агресивному хамстві з пропагандистськими ефірами Останкіно, другі зовсім пішли у світ фантазій, де Росія з Китаєм керують планетою. Натомість є такий Дмитро Віталійович Тренін, керівник Московського центру Карнегі. Дуже характерно, що ця аналітична структура, яка має головний офіс у Вашингтоні, досі не оголошена іноземним агентом: очевидно, саме тому, що Тренін намагається надати сенсу немислимому у своїх поясненнях російської політики, накидаючи флер наукової респектабельності на ті тези, які Марія Захарова видає мовою політичного плаката.
Байден вважає, що Путін не зацікавлений у повномасштабній війніБайден вважає, що мета Путіна - не початок війни між Росією і західними країнами, а перевірка реакції Заходу, США і НАТО на можливу агресію
Але у своєму свіжому інтерв'ю «Комерсанту» і Дмитро Тренін зламався. На прохання описати сценарії, за якими рухається нинішній гострий конфлікт із Заходом, лояльний до Кремля аналітик відповів, що є два варіанти. Перший, це коли російські погрози виявляться блефом, і вона відмовиться від ультиматуму, який висунув Захід. Це означатиме для Росії втрату статусу: «великі держави не блефують» (цитата), міжнародна репутація постраждає, надалі з Кремлем менше рахуватимуться. Другий – силовий, із спробою встановлення контролю над Україною. «Він загрожує великою кількістю негативних наслідків, великими людськими та фінансовими втратами» (цитата).
Складно не помітити, що Дмитру Треніну не подобається перший сценарій, а другий ще менший. Він, звичайно, звично згадує російські образи на те, як Захід відмовився церемонитися з Росією після холодної війни, і тому ніби сам винен. А в прогнозі остаточно відмовляється від позиції Putinversteher'а: «Думаю, що все залежатиме від того, яку оцінку всьому тому, що відбувається у нас на очах, дасть верховний головнокомандувач, президент Російської Федерації… Ми не можемо знати, що саме задумав Володимир Путін. Який у нього план? Яка у нього стратегія? Які він бачить опції для різних сценаріїв розвитку ситуації? Про це дуже важко судити з боку». Іншими словами, чорт його знає, що там у голові царя. У цьому місці шанувальники Путіна мають завмерти перед загадковим генієм вождя, який усіх вразить непередбачуваним виходом із безвихідного, а ті, хто звик бачити, як той систематично позбавляє власну країну майбутнього, вкотре налякаються. Тренін вмиває руки.
Володимиру Путіну має лестити те, як решта світу намагається розібратися з тим, що в нього в голові. Але весь досвід незмінно вчить, що у справах із сучасною Росією, з метою власної та міжнародної безпеки, треба виходити з єдиного міркування: у голові у нього злісне лайно. Прийняти як даність і результат всієї ганебної історії путінферштеєризму.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»