Володимир Зеленський, за даними «Слово і діло», більше ніж за два з половиною роки на посаді зміг виконати 27% передвиборчої програми. Ми продовжуємо нагадувати, які важливі зобов'язання є у президентській програмі і сьогодні поговоримо про обіцянку «підозрюваний у корупції не вийде під заставу».
У перший день роботи парламенту ІХ скликання Володимир Зеленський зареєстрував законопроєкт щодо удосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства (№1009).
До законопроєкту подавали правку про зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу: правка передбачала, що стосовно особи, яка вчинила корупційний злочин, не може застосовуватися будь-який запобіжний захід, крім арешту.
Аргументувалося це так: «Внесення грошової застави за особу, яка вчинила корупційний злочин, позбавляє органи досудового розслідування можливості забезпечити притягнення зазначеної особи до відповідальності через наявні процесуальні можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, отримуючи м'які види запобіжного заходу. Слід враховувати, що особи, які вчинили корупційні злочини, мають нерухомість на території іноземних держав. У такому разі їм доступніші можливості покинути Україну, щоб уникнути покарання».
Однак під час підготовки законопроєкту до другого читання цей пункт виключили. У профільному комітеті аргументували це тим, що суддя і так має змогу не обирати запобіжним заходом заставу і не обов'язково це прописувати в законодавстві. По-друге, Конституційний суд неодноразово вказував, що обмеження реалізації конституційних прав і свобод мають переслідувати легітимну мету, обумовлену соціальною потребою.
У Національній асоціації адвокатів вітали виключення цієї норми із законопроєкту. В організації зазначили, що при обранні запобіжного заходу має бути дотриманий принцип справедливості та пропорційності, зважаючи на фактичні обставини кожного кримінального провадження окремо.
Правозахисники вважають, що скасування застави під час скоєння корупційних злочинів порушує конституційний принцип рівності громадян перед законом, а також Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Більше того, створює умови для політично мотивованих переслідувань.
На думку Харківської правозахисної групи, «немає жодної іншої мети в утриманні під вартою підозрюваних у корупції, крім прагнення суспільства до розправи над «корупціонерами». «Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) навіть у тому випадку, коли закон формально дозволяє ув'язнення, все одно державою має бути переконливо доведено наявність тих конкретних обставин, які переважають законні аргументи на користь збереження поваги до особистої свободи індивіда, що став об'єктом офіційної підозри», – наголошували правозахисники.
У результаті закон №1009 було ухвалено без цього пункту.
Корупція у цифрах: як змінюється кількість покараних, оцінка українців і місце у рейтингахЯк змінюється кількість покараних за корупцію, як українці оцінюють рівень корупції в країні і яке місце Україна посідає у рейтингах – на інфографіках.
У грудні 2019 року Володимир Зеленський зареєстрував новий законопроєкт – про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою за скоєння тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину.
«Особа, яка вчинила правопорушення, пов'язане з отриманням неправомірної вигоди, маючи фінансові можливості та сплативши певну суму застави, яка навіть може бути меншою за розмір неправомірної вигоди, уникає надалі утримання під вартою. Перебуваючи на свободі, ці особи можуть активно протидіяти зусиллям правоохоронців, перешкоджати встановленню істини шляхом знищення документів, речових доказів, залякування осіб, які можуть бути свідками або потерпілими», – йдеться у пояснювальній записці президентського законопроєкту.
Зеленський також наголосив, що в такому разі у підозрюваного «формується почуття безкарності та зневага обставинами, що свідчать про його винуватість», а отже, він може повторити злочин у майбутньому.
Законопроєкт досі не ухвалений і, зважаючи на все, ухвалений не буде. По-перше, є зауваження Головного науково-експертного управління. Там зазначили, що запобіжний захід у вигляді утримання під вартою взагалі не застосовується навіть при скоєнні деяких насильницьких злочинів. А прийнявши зміни, які пропонує президент, створюється прецедент для подальшого внесення змін до КПК та ще більше розширення переліку кримінальних проваджень, при скоєнні яких не випускатимуть під заставу – «що у результаті може суттєво та невиправдано збільшити кількість підозрюваних, які утримуються під вартою».
По-друге, правоохоронний комітет Верховної ради також не підтримав ініціативу та рекомендував повернути її на доопрацювання автору. У комітеті також зазначають, що запропоновані зміни можуть призвести до збільшення кількості позовів до Європейського суду з прав людини, суперечать Конституції тощо.
Таким чином, законопроєкт Зеленського досі не ухвалено і він лежить «запилений» у Верховній раді. Враховуючи кількість аргументів проти скасування застави для підозрюваних у корупційних злочинах, складно уявити, як програмну обіцянку президента може бути виконано.
Нагадаємо, «Слово і діло» випустило серію матеріалів щодо передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і переробка сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;
громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет;
забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;
ввести одноразову «нульову декларацію» для бізнесу;
запровадити принцип «гроші ходять за студентом»;
податки стануть простими і зрозумілими;
встановити контроль за виснаженням чорноземів;
встановити контроль за забрудненням річок;
забезпечити монетизацію пільг;
рівні права для державних і приватних навчальних закладів;
професія лікаря стане престижною і високооплачуваною;
запровадити обов'язковий безкоштовний щорічний медичний огляд;
запровадити економічний паспорт українця;
позбавляти депутатів мандата за кнопкодавство і прогули;
професія вчителя стане престижною і високооплачуваною;
підписати угоду про «відкрите небо» з Європейським Союзом;
замінити податок на прибуток податком на виведений капітал;
ліки, які пройшли реєстрацію в країнах ЄС і США, не отримуватимуть додаткові дозволи в Україні;
максимально скоротити кількість функцій держави;
чесні чиновники отримають гарантовані гідні зарплати;
інформація про бюджети, тендери, закупівлі, аукціони буде доступна всім;
запровадити європейські стандарти промислового та продовольчого виробництва;
запровадити інститут мирового судді;
школи отримають сучасне обладнання;
лікарні отримають сучасне обладнання та оновлять свою інфраструктуру;
підтримка та розвиток приватної освіти;
забезпечити відкритість діяльності влади;
отримані кошти від 5% податку нульової декларації підуть на зменшення тарифного навантаження для малозабезпечених;
встановити контроль за вирубуванням лісів;
балотуватися лише на один президентський термін;
скоротити адміністративну надбудову системи охорони здоров'я.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»