Національна поліція у Києві затримала групу осіб, які планували влаштувати заворушення в центрі столиці під виглядом протестів. За словами голови Нацполіції, такий «мітинг» мав на меті викликати міжнародний резонанс та дестабілізувати ситуацію в Україні. «Слово і діло» поспілкувалося з експертами та спробувало розібратися, до чого можуть призвести подібні заворушення та на що вони спрямовані.
Які заворушення планували у Києві та областях
Уранці 31 січня Міністерство внутрішніх справ провело терміновий брифінг щодо затримання осіб, які планували масові заворушення на території України — зокрема, в Києві та чотирьох областях.
За словами голови відомства Дениса Монастирського, організатори планували залучити до 5 тисячі осіб, з яких 1,5 тисячі – «тітушки», які мали влаштувати бійки з правоохоронцями.
«Обов’язковим елементом протестів мало стати провокування правоохоронців та імітація жертв серед учасників акції. Заздалегідь була заготовлена бутафорська кров, заплановані й зібрані групи підставних медиків», – додали у міністерстві.
Монастирський наголосив, що акція організовувалася для дестабілізації ситуації в Україні, а подібні мітинги планували провести, зокрема, у Сумській, Чернігівській, Полтавській та Черкаській областях.
У Національній поліції також представили відео з доказами у справі.
«Фігуранти готувалися до серйозних сутичок та провокацій. Під час розмов чітко чути завдання «створити картинку», «розкачати ситуацію» та «розіграти виставу». До участі в акції мали залучити понад 5 тисяч осіб. З них до 2 тисяч – масовка, і тисяча – «тітушки». Масовка мала отримати від 800 гривень, «тітушки» – від 1200, а за підпал шин та салюти – по 2,5 тисячі доларів», – повідомив голова Нацполіції Ігор Клименко.
У поліції додали, що організатори придбали 200 димових шашок, 200 фаєрів, 10 вогнегасників, 20 шин, рації, прапори, листівки, банери, бутафорську кров та медичні жилети.
За планом фігурантів, захід мав розпочатися із виступів спікерів, які висловлювали б невдоволення діями влади і вимагали б зустрічі ініціативної групи з представниками Офісу президента.
Про що свідчать такі «акції протесту» – думки експертів
Наприкінці 2021 року голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель в інтерв'ю німецькому виданню заявив, що європейські та американські спецслужби розглядають кілька можливих сценаріїв російської агресії, окрім вторгнення в Україну.
Він уточнив, що йдеться і про можливу дестабілізацію українського уряду Росією за допомогою гібридних тактик.
Політолог Петро Олещук у коментарі «Слово і діло» нагадав, що наприкінці минулого року надходила інформація від американських видань, а згодом і від адміністрації Байдена, що агресії і вторгненню Росії можуть передувати провокування заворушень з метою повалення влади в Києві. Тож, цілком імовірно, що провалена акція протесту і могла бути таким кроком РФ.
«Я думаю, що з боку Росії мотивація може бути простою – симуляція ситуації 2014 року – дестабілізація ситуації в країні, Україна начебто потрапляє у хаос: тут тотальний безлад і немає влади, тому Росії нічого не залишається, як взяти самостійно ситуацію під контроль і таким чином обґрунтувати потребу введення військ в Україну», – зауважив експерт.
Як приклад політолог навів події 1939 року, коли Радянський Союз увійшов до Польщі після того, як там вже два тижні йшла війна. Тоді головним аргументом СРСР було те, що під час дезорганізації і розпаду польської держави була потреба захистити громадян Польщі білоруського та українського походження.
Власне, в офіційній радянській історіографії ці події отримали назву «Визвольний похід Червоної Армії у Західну Україну й Західну Білорусь», а фактично – стався збройний напад і окупація.
«Така ситуація спрямована на те, щоб деморалізувати підтримку за межами України, обмежити її, адже зараз є достатньо серйозна, скоординована підтримка України іншими державами. Очевидно, що подібна ситуація масштабних безладів всередині країни може поставити під сумнів цю підтримку», – зазначив Олещук.
За словами політолога, якщо враховувати той сценарій, який озвучили на брифінгу, він, очевидно, був розрахований на провокування якомога ширшого протесту, щоб люди, обурені діями правоохоронців, виходили на дедалі більш масові протести і запускали ланцюгову реакцію.
Казахстанський сценарій: у чому небезпека соціальних протестів в УкраїніСоціальні протести можуть бути використані зовнішніми силами для розгойдування ситуації в Україні.
«Однак, навіть якби цього не вдалося, їх задовольнила б і просто картинка відповідних протестів і придушення їх владою», – вважає експерт.
Політолог Олег Саакян у розмові зі «Слово і діло» наголосив, що, на його думку, несправедливо, що зараз всі сконцентрували увагу виключного на військовій загрозі російської інтервенції і мало уваги приділяють гібридним або немілітарним засобам ведення війни.
«Сюди входить і диверсійна діяльність, і кібератаки, це може бути підбурення і через певні законодавчі ініціативи, проведення різних залякувальних акцій по країні, розхитування ситуації, користуючись різними соціально-політичними викликами і проблемами. Також це кампанія з дискредитації влади в очах суспільства і речей, які належать до класичних методів диверсійних операцій та операцій в рамках гібридної війни», – пояснив він.
Саакян зауважив, що подібні російські угруповання викриваються вже не вперше і їхня діяльність спрямована на те, щоби спричинити паніку і відчуття того, що «ситуація напружена, а влада нічого не контролює».
«Це супроводжує весь час війни, всі вісім років… Наші спецслужби викривають російські спецоперації щодо дестабілізації ситуації в Україні. Зрозуміло, що зараз такі дії Росії можуть скоординуватися з іншими кроками, зокрема, дипломатичними і воєнними – для того, щоб викликати резонанс і детонувальний ефект. Тобто, фактично, нічого нового», – зазначив політолог.
Саакян наголосив, потрібно ставитися до цього з розумінням мотивації Російської Федерації і розумінням того, чого від них можна очікувати.
«Росія повсякчас наступає на одні і ті самі граблі нерозуміння та некоректних оцінок поведінкових практик і культури українців, тому почасти робить ставки саме на імітацію протестів, проплачені акції, їхнє детонування на якихось соціально-економічних питаннях. Росія профанує такі протести і не може ними ефективно скористатися», – вважає експерт.
Однак, за його словами, розслаблятися не варто, адже за сприятливих обставин і накладання кількох криз цілком імовірно, що певні подібні кроки Росії можуть і спрацювати, особливо враховуючи те, що російська армія стоїть на кордоні України.
Нагадаємо, раніше журналіст Денис Попович пояснював, у чому небезпека соціальних протестів в Україні.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»