Україна вже 26 років входить до тісного клубу з близько 30 держав, які володіють цілорічними станціями в Антарктиді. 6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою станцію «Фарадей», яку потім перейменували на «Академік Вернадський». Увесь рік на станції антарктична експедиція проводить геофізичні, метеорологічні та біологічні дослідження. На інфографіці «Слово і діло» – скільки грошей із держбюджету виділяли на «Академік Вернадський» із 2011 року.
Станція «Академік Вернадський» розташована на мисі Марина острова Галіндез, це за сім кілометрів від західного узбережжя Антарктичного півострова.
У 1996 році вона перейшла Україні безкоштовно (за символічний один фунт), але за умови щонайменше десять років продовжувати розпочаті там дослідження.
Щороку, орієнтовно у березні, на «Академік Вернадський» прибуває зимувальний загін антарктичної експедиції, який змінює попередню групу. Таким чином, робота на станції триває безперервно. До складу експедиції зазвичай входить 11-15 осіб – науковці (геофізики, метеорологи, біологи) та команда життєзабезпечення (лікар, кухар, дизеліст, механік, системний адміністратор).
Дослідження в Антарктиді Україна проводить у межах державної науково-технічної програми. Остання програма була затверджена Кабміном наприкінці 2010 року, минулого року її продовжили до 2023-го.
Які дослідження проводять українські вчені в Антарктиді:
геолого-геофізичні (вивчення геологічної будови Західної Антарктики);
гідрометеорологічні (оцінка стану кліматичної системи, атмосфера-кріосфера-гідросфера в Антарктиці, її вплив на глобальний клімат);
океанографічні (отримання даних про стан гідросфери Антарктики, встановлення тенденцій кліматичної мінливості океанографічних полів Південного океану);
геокосмічні (вивчення взаємодії атмосферної та космічної погодних систем);
біологічні (охоплюють широкий спектр наукових завдань у галузі зоології, ботаніки, мікробіології, вірусології, біохімії, клітинної біології та генетичної інженерії, молекулярної біології);
медико-фізіологічні;
розробка та впровадження нових технологій для забезпечення життєдіяльності станції, охорони довкілля тощо.
У рамках програми на станцію «Академік Вернадський» із держбюджету виділяли:
у 2011 році – 20,8 млн грн (витратили 20,9 млн);
у 2012 році – 21,3 млн грн (витратили 21,2 млн);
у 2013 році – 24,6 млн грн (витратили 24,5 млн);
у 2014 році – 23,9 млн грн (використали стільки ж);
у 2015 році – 42,5 млн грн (витратили 46,6 млн);
у 2016 році – 49 млн грн (витратили 54,4 млн);
у 2017 році – 59 млн грн (усе використали);
у 2018 році – 110,1 млн грн (використали 100,1 млн);
у 2019 році – 60,3 млн грн (витратили 60,2 млн);
у 2020 році – 144,1 млн грн (витратили 144 млн).
У торішньому держбюджеті на станцію передбачили 128,5 млн грн, але фактично було витрачено 372,5 млн грн.
Зокрема, торік Кабмін виділив кошти на купівлю у Британії криголама James Clark Ross (перейменований на «Ноосферу»). За допомогою криголама Україна може повернутися до власних досліджень Світового океану, а також забезпечувати логістику станції в Антарктиді. Кілька тижнів тому корабель «Ноосфера» вже вирушив у перший рейс.
Нагадаємо, 13 січня в космос запустили український супутник «Січ-2-30». Пізніше стало відомо, що зв'язок із ним втрачено, але в конструкторському бюро «Південне» запевнили, що це пов'язано з особливостями запуску, і супутник поки що перебуває в енергозберігальному режимі.
Також «Слово і діло» писало, як за роки незалежності України розвивалася космічна галузь та які у неї перспективи.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»