У Росії не вщухає скандал довкола керівника Чечні Рамзана Кадирова. Телеканал «Дощ» направив до Слідчого комітету РФ заяву з вимогою порушити стосовно Кадирова кримінальну справу за статтею про заклик до ненависті чи ворожнечі. Окрім того, російський опозиційний політик Ілля Яшин розмістив петицію про відставку Кадирова, яка буквально за добу зібрала 120 тисяч підписів. Приводом для цих дій стали нещодавні погрози Кадирова та його соратників на адресу сім'ї колишнього судді Верховного суду Чечні Сайді Янгулбаєва, а також російських правозахисників та журналістів. Ситуація потрапила у поле зору Кремля, де... нічого не змогли зробити зі своїм ставлеником.
Скандал довкола керівника Чечні Рамзана Кадирова, що сколихнув Росію, почався 20 січня, коли чеченські силовики увірвалися в квартиру колишнього судді Верховного суду республіки Сайді Янгулбаєва в Нижньому Новгороді і насильно відвезли його дружину Зарему Мусаєву в Грозний. Її заарештували на два місяці за підозрою у чиненні опору працівникам правоохоронних органів. 21 січня глава Чечні Рамзан Кадиров заявив, що сім'ю Янгулбаєвих «чекає місце або у в'язниці, або під землею», а пізніше назвав їх «пособниками терористів».
Відомо, що Ібрагіма Янгулбаєва, сина екссудді, підозрюють у причетності до телеграм-каналу, який критикує діяльність керівництва Чечні. Його брат Абубакар Янгулбаєв працює юристом у Комітеті проти катувань, тому навряд чи репресії проти сім'ї Янгулбаєвих пов'язані з антитерористичною діяльністю. Тим паче, що лише у грудні 2021 року по всій Росії було викрадено та вивезено на територію Чечні близько 100 блогерів та членів їхніх сімей, які так чи інакше критикували дії господаря Чечні. В інтернет потрапили відео тортур окремих викрадених громадян. Швидше за все, Кадиров та його соратники просто зайнялися зачисткою неугодних їм людей.
Тим часом пан Кадиров продовжив свою атаку. Він оголосив «терористами» журналістку «Нової газети» Олену Мілашину, яка пише про Кавказ, голову «Комітету проти катувань» Ігоря Каляпіна, а також співробітників редакцій «Нової газети» та телеканалу «Дощ». Крім того, 2 лютого у Грозному відбувся несанкціонований мітинг, під час якого спалювали портрети родини Янгулбаєвих та закликали до закриття незалежних медіа. Місцеві ЗМІ повідомляли про 400 тисяч учасників. Водночас соратники Рамзана Кадирова, високопосадовці, командири силових підрозділів записали резонансне відео, суть якого зводилася до того, що Янгулбаєву «відріжуть голову».
Саме ці погрози і спричинили найбільший резонанс. Побоюючись за своє життя, Олена Мілашина виїхала з Росії, а скандал дійшов до Кремля, який виявив несподівану м'якість. Зокрема, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков філософськи зазначив, що чеченські традиції кровної помсти, «не корелюються із законодавством РФ». Ще один соратник Володимира Путіна Сергій Марков пояснив «атаку на Кадирова» «підготовкою до можливої військової операції». «А там, де вона, можливо, проходитиме, дуже бояться чеченських військових загонів», – уточнив Марков у своєму Facebook. На заклики передплатників реагувати на беззаконня, що коять кадировці, а не крутитися, як «вуж на пательні», Марков нічого по суті не відповів. У його повідомленні можна побачити натяк на Україну, а Рамзан Кадиров відомий своїми антиукраїнськими висловлюваннями. Востаннє він заявляв про свою готовність «вирішити питання» про приєднання України до Росії.
3 лютого Кадиров зустрівся з Володимиром Путіним. Деталі цієї зустрічі так і залишились невідомими. Але, зважаючи на все, жодних особливих наслідків для Кадирова ця зустріч не мала і, мабуть, не матиме. Більше того, Дмитро Пєсков повідомив, що Кремль не сприймає серйозно петицію про відставку Кадирова, яка, як уже йшлося вище, протягом доби набрала понад 100 тисяч підписів.
Останні три місяці Рамзан Кадиров все частіше опиняється у центрі скандальних подій. У його заявах помітна дедалі більша агресивність і самостійність суджень. Фактично вже можна говорити про незалежну Чечню у складі Росії, яка, копіюючи вчинки свого сюзерена, намагається «віджимати» території у сусідніх інгушів, загрожує війною Україні, займається викраденнями та вбивствами неугодних людей.
У такій ситуації конфлікт із федеральним центром практично неминучий, але дії Кадирова ставлять Кремль на «розтяжку». З одного боку, владі справді не можна не реагувати на вбивства та викрадення людей. З іншого боку, пряма конфронтація з людиною, яка має реальну владу в Чечні, є вкрай небезпечною. Вона може розхитати ситуацію на Кавказі та завдати важкого удару по зовнішньополітичних амбіціях Володимира Путіна. Що це за «жандарм Європи», який погрожує війною блоку НАТО, але не може навести лад у своєму «господарстві»?
Тому, в найближчому майбутньому, риторика Кадирова навряд чи зміниться і від чеченського лідера слід чекати нових дій. Його мета – посісти вищі позиції у владній ієрархії РФ, а для цього потрібно виставити Володимира Путіна як слабкого лідера. Той факт, що Путін так і не наважився на велику війну з Україною, з погляду традиційного кавказького менталітету – уже вчинок, негідний чоловіка.
Денис Попович, спеціально для «Слово та діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»