Про те, як світ відреагував на дії Кремля. Про прогнози щодо подальшого розвитку ситуації. Про відключення енергосистеми України від мереж Росії та Білорусі. Та обіцянки з Офісу президента України. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Путін визнав «Л/ДНР»: реакція України та світу
Президент РФ Володимир Путін ухвалив рішення про визнання самопроголошених утворень на території окремих районів Донецької та Луганської областей України.
Майже одразу генеральний прокурор України Ірина Венедіктова повідомила про порушення кримінальної справи проти президента Володимира Путіна та членів Ради безпеки РФ після заяв про визнання так званих «ЛДНР».
Генпрокурор нагадала, що 15 лютого депутати Держдуми звернулися до Путіна із проханням визнати незалежність «ЛДНР». Венедіктова додала, що 21 лютого відбулося засідання Ради безпеки РФ, на якому прозвучали заяви з підтримкою цієї ідеї.
«Наші дії – реєстрація кримінального провадження за ч.2 ст. 110 КК України – публічні заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України, вчинені представником влади» - написала у Facebook генпрокурор.
За її словами, «українські прокурори займуться цією справою «по повній програмі». Їздити на шопінг членам цього закритого клубу «по закордонах» стане важко.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що засідання Ради національної безпеки та оборони з питання дій Росії на Донбасі завершено, він готує своє відеозвернення.
«Після засідання РНБО обговорив поточну ситуацію з Борисом Джонсоном. Зараз якнайшвидше готуємо звернення, а потім заплановані розмови з президентом Євросоюзу та Ердоганом» - повідомив президент у Twitter.
На тлі новин про визнання Росією терористичних організацій «Л/ДНР» російський рубль і фондові ринки російських акцій рекордно впали через побоювання чергових західних санкцій проти Кремля. Подібне падіння на ринках відбувалося востаннє 2008 року.
До чого може призвести визнання Кремлем «Л/ДНРу»
Визнання Російською Федерацією «суверенітету» так званих ЛДНР буде свідчити, що військово-політичне керівництво Росії остаточно відмовляється від Мінських домовленостей.
Про це в коментарі «Слово і діло» заявив кандидат філософських наук, політолог Валентин Гладких. На його думку, такий крок докорінно змінить ситуацію і відкриє шлях для реалізації Росією надалі «абхазького сценарію» в Україні.
«Спочатку, на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей легалізується присутність російських військових, які оголосять себе «миротворцями». Надалі це може потягнути за собою провокування конфлікту з метою виходу щонайменше на адміністративні межі Донецької та Луганської областей, а можливо навіть й відродження спроб реанімувати та реалізувати проєкт «Новоросія» в силовий спосіб» – заявив Гладких.
На переконання політолога, ті, хто вважають, що визнання «Л/ДНР» Росією призведе до завершення конфлікту, хай і ціною територіальних втрат, насправді глибоко помиляються.
«Попри те, що деяких «опозиційних» українських політиків – прихильників сценарію «замороженого конфлікту» та проєкту «Стіна» – мабуть, влаштовує втрата перспективи реінтеграції цих територій до складу України в осяжному майбутньому, це не принесе миру, навпаки створить нові безпекові виклики» – наголосив експерт.
Гладких додав, що такий крок з боку РФ має потягнути за собою жорстку реакцію цивілізованого світу, передусім – невідкладне запровадження санкцій проти Росії.
Цей коментар у текстовому варіанті розміщено на порталі «Слово і діло».
Нагадаємо, що очільники Єврокомісії та Євроради назвали визнання РФ незалежності «ДНР» та «ЛНР» порушенням міжнародного права та територіальної цілісності України.
У Білому домі повідомили, що США були готові до такого кроку з боку Кремля.
Президент США Джозеф Байден найближчим часом підпише указ, яким вводиться найсуворіша заборона для громадян США робити будь-які інвестиції, якось фінансувати, або налагоджувати торговельні відносини з «псевдореспубліками» терористів в ОРДЛО. Також буде розроблений пакет і порядок санкцій, під які потраплятиме будь-яка юридична або фізична особа, яка ризикне інвестувати в ОРДЛО або торгувати з «псевдореспубліками».
У Білому домі також пообіцяли додаткові заходи та наголошують на тому, що вищеописані санкції - це окремий захід. Росію чекає більш потужний санкційний удар за її дії.
Як відреагували на дії Росії інші держави та НАТО - читайте докладніше у спецматеріалі «Слово і діло».
Україна відключається від Росії та Білорусі
Україна на три дні – з 24 до 26 лютого – планує відключитися від енергосистем Росії та Білорусі. Це необхідно для підготовки до синхронізації з європейською енергосистемою ENTSO-E та передбачено угодами щодо умов майбутнього об'єднання. Як повідомили в «Укренерго», мета випробувань – продемонструвати спроможність енергосистеми підтримувати необхідну частоту 50 Гц у різних режимах роботи.
Станом на 21 лютого в роботу запущено 35 із 87 енергоблоків українських теплоелектростанцій, вони генерують 5387 МВт потужності.
Через обстріл на Донбасі повністю було зупинено Луганську ТЕС: працював один енергоблок із 6, але і його зараз ремонтують. На Слов'янській ТЕС із двох енергоблоків працює один (один резервний). Один енергоблок запущено на Вуглегірській ТЕС: три перебувають на консервації, для трьох немає палива.
На Криворізькій ТЕС із семи працює один енергоблок: чотири – на консервації, для двох немає палива. На Придніпровській ТЕС запущено два енергоблоки, на Запорізькій ТЕС – чотири (інші на консервації). На Зміївській ТЕС підключено один енергоблок із 10.
Як нині працюють маневрові потужності української енергосистеми та скільки блоків українських ТЕС в роботі - дізнавайтеся з тематичного матеріалу на порталі та в телеграм-каналі.
На окремій інфографіці «Слово і діло» можна побачити, як змінювалися запаси вугілля на українських ТЕС та ТЕЦ протягом останнього року.
Обіцянки з Офісу президента: статус виконання
«Слово і діло» продовжує стежити, як президент Володимир Зеленський та його команда виконують обіцянки. За два роки та дев'ять місяців роботи керівник Офісу президента та його заступники виконали 88 обіцянок, провалили – 62, у процесі залишається – 94.
З 20 січня до 20 лютого працівники ОПУ виконали та провалили по одній обіцянці.
Єдина невиконана обіцянка належить Андрію Єрмаку. Керівник ОПУ у липні минулого року обіцяв, що президія Конгресу місцевої та регіональної влади засідатиме щомісяця. Одне із засідань відбулося 29 жовтня, наступне - аж 11 лютого – тож явно значно рідше, ніж обіцяв Єрмак.
Ігор Жовква виконав обіцянку про те, що під час візиту президента Франції до України розпочнеться низка нових економічних проєктів. Еммануель Макрон був у Києві 8 лютого. У день його візиту стало відомо, що Франція надасть Україні 1,2 млрд євро програмного фінансування, яке можна використати на проєкти розвитку. Також було підписано угоди на постачання в Україну електротягів Alstom на суму 900 млн євро, пожежно-рятувальної техніки для ДСНС та будівництва патрульних катерів для Прикордонної служби.
Традиційно багато інфраструктурних обіцянок за місяць дав заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко. Так, Тимошенко пообіцяв побудувати «практично в кожному регіоні» льодову арену; відновити інфраструктуру всіх спортивних інтернатів; реконструювати аеропорти у Житомирі, Кривому Розі, Чернівцях, Полтаві та Рівному; восени цього року забезпечити початок будівництва музею Революції гідності тощо.
Докладніше про обіцянки з Офісу президента України - читайте у нашому аналітичному матеріалі з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.
Нагадаємо, у нашому дайджесті можна дізнатися, як упродовж останнього місяця виконував обіцянки Володимир Зеленський.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»