Головна мета росії на День Незалежності полягала у залякуванні українців і псуванні свята. Для реалізації цього було кілька варіантів.
Про це у коментарі «Слово і діло» розповів політолог Олег Саакян.
«Було два шляхи для того, щоб це зробити – або дійсно ударити, або імітувати ці удари і таким чином тримати українців у тривозі. Відповідно вони пішли другим шляхом. На сьогодні він для них є менш видатковим і менше загроз несе», – розповів експерт.
За його словами, масові ракетні удари, коли у цей час у Києві перебували іноземні лідери, зокрема, Борис Джонсон, могли б викликати ще більшу солідарність з Україної і ще більше підсилити жорсткість кроків стосовно росії.
«Очевидно, що росія цього не хоче. Путін зараз шукає перемир'я для того, щоб перегрупуватися, тому ми бачимо, щоб від цілої низки різких кроків росія відмовляється на догоду імітації своєї зговірливості», – зазначив Саакян.
Політолог також наголосив, що росія певною мірою обмежена у боєкомплекті, у своїх спроможностях і можливостях вдарити по наших містах. Зокрема росія обмежена і діяльністю нашої протиповітряної оборони.
«Росія і так діє на ліміті своїх можливостей, тому очікувати, що у День Незалежності вони могли б значно посилити свої удари – це означало б, щоб вони спалили б свій стратегічний запас. Тобто, у майбутньому їм довелося б зменшити інтенсивність обстрілів», – пояснив Олег Саакян.
На його думку, росія чудово розуміє – якщо інтенсивність війни збережеться, то у них в певний момент можуть просто закінчитися снаряди.
Нагадаємо, у МВС повідомили, що окупанти за добу обстріляли 58 населених пунктів. Крім того, 24 серпня по Україні прокотилася хвиля фейкових повідомлень про мінування.
Водночас, у командуванні Повітряних Сил ЗСУ повідомили, що частота ракетних ударів була значно нижчою, по різних областях, а велика кількість тривог пояснюється тим, що росія здійснювала і багато «імітаційних вильотів».
Тобто, літаки злітали, робили маневри у повітрі, імітуючи удар, – і в такий час в Україні оголошували повітряну тривогу.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»